Сучасні діти та підлітки більшу частину свого часу проводять у соціальних мережах. І якщо в реальному житті діти знають, що спілкуватися з незнайомцями/сідати до чужих у машину/погоджуватись на сумнівні зустрічі не можна, то в інтернеті все здається набагато простішим. Діти кажуть собі: «Ніхто мене не бачить і не знає, я просто спілкуюсь, а мої фотографії я будь-коли видалю». Ось тут і зосереджена головна небезпека. Те, що потрапило у Всесвітню павутину, може залишитися там назавжди.
Автор: ВСЕОСВІТА
Сучасні діти та підлітки більшу частину свого часу проводять у соціальних мережах. І якщо в реальному житті діти знають, що спілкуватися з незнайомцями/сідати до чужих у машину/погоджуватись на сумнівні зустрічі не можна, то в інтернеті все здається набагато простішим. Діти кажуть собі: «Ніхто мене не бачить і не знає, я просто спілкуюсь, а мої фотографії я будь-коли видалю». Ось тут і зосереджена головна небезпека. Те, що потрапило у Всесвітню павутину, може залишитися там назавжди.
Жертвами кібербулінгу зазвичай стають більш слабші, невпевнені у собі люди. Особливо це стосується підлітків, які переживають емоційний злам та потребують уваги і підтримки з боку друзів та своїх авторитетів.
За даними опитування дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), в Україні майже кожен третій підліток є жертвою онлайн-булінгу (це 29% опитуваних).
Школярі зізнаються, що або стикалися з кібербулінгом особисто, або принаймні чули про це явище.
У сюжеті програми «Сніданок з 1+1» психологиня Дар’я Селіванова зазначає:
Будь-який вид булінгу негативно впливає на дитину. Це може призвести, зокрема, до формування певного невротичного стану чи виникнення фобій, страху та інших емоційних проблем.
Дітям, які стикаються із цькуванням в Інтернеті, психологиня радить:
1. Не відповідати на образи взагалі.
Ігнорувати агресора, адже його головна ціль – викликати реакцію.
2. Обов’язково звернутися за допомогою.
Не потрібно мовчати про такі ситуації, а краще розказати друзям, батькам чи учителям.
Для батьків головне – будувати довірливі стосунки з дітьми.
Батьки мають сформувати відчуття довіри і безпеки, коли дитина може прийти з цією темою і попросити захисту та підтримки, – підкреслює Селіванова.
Анастасія Дьякова, координаторка програми захисту дітей від насильства, розповідає:
Діти можуть звертатися до Служби підтримки соціальних мереж, а також на дитячу гарячу лінію 116-111 і, звісно, у поліцію. В законі про булінг прописано, що цькування може відбуватися й в онлайні.
В Україні з кібербулінгом борються в Офісі уповноваженого з прав дитини. Наразі існує ідея об’єднання зусиль кількох міністерств заради захисту дітей.
У світі найбільшого успіху досягли в Австралії та Великій Британії: там ухвалили суворі закони, які в разі булінгу зобов’язують соцмережі видаляти образливі матеріали.
22 вересня 2026 р.
Нещодавно ми розповідали як фахівчині Запорізького хабу проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина IV» працюють з мамами і бабусями, які живуть у шелтері для ВПО «Червона Калина». А сьогодні розповідь про те, як вони працюють з тамтешніми дітьми.
21 вересня 2026 р.
За фінансової підтримки Ради Європи Жіночий консорціум України реалізує проєкт «Підтримка без бар’єрів», спрямований на захист прав дітей з інвалідністю та посилення спроможності фахівців MHPSS та не-MHPSS, які працюють із дітьми.
17 вересня 2026 р.
Іноді про себе легше розповісти не словами, а через образ. А про командну роботу не говорити, а спробувати її на практиці. Саме так три арт-терапевтичні заняття для підлітків у Миколаївському хабі проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина IV» перетворилися на простір для самопізнання, спілкування та командних відкриттів.
