Майже 3 млрд грн стягнуто з недобросовісних батьків-неплатників аліментів за 9 місяців - Петренко

За 9 місяців 2018 року з неплатників аліментів в Україні стягнуто на користь дітей 2,8 млрд грн. Про це, а також про результати роботи бюро безоплатної правової допомоги і про позов до ЄСПЛ проти Росії в інтерв'ю "Прямому" розповів міністр юстиції України Павло Петренко.

- Минуло два роки, відколи в Україні розпочали роботу бюро безоплатної правової допомоги. Тут надають послуги безкоштовно і, мабуть, сюди звертається багато людей. Чи є проблеми з чергами?

- Дійсно, вже два роки працює один із найбільш соціальних проектів Міністерства юстиції та уряду України. Це система точок доступу українців до фахової безкоштовної правової допомоги у найбільш віддалених містах і селищах. Ми відкрили понад 550 центрів і бюро по всій країни. 1 вересня 2016 року була найбільш масштабна акція з відкриття цих центрів у маленьких селищах та містах з середньою чисельністю населення 8-10 тисяч громадян.

Звертається дуже багато українців. Лише за минулий рік по всій системі звернулось понад мільйон українців за консультацією. Вони отримали фахову консультацію, допомогу адвоката, який представлял українців в суді. І що найважливіше - в цих бюро, які базуються в найвіддаленіших маленьких населених пунктах, допомогу отримали 70% українців. Тобто понад 700 тисяч українців, які раніше не мали доступу до такого сервісу держави, в своєму населеному пункті прийшли, звернулись до адвокатів і отримали консультацію, допомогу в судах. Лише за минулий рік 53 тисячі справ на користь такого роду клієнтів ми представили в судах.

Ця допомога є абсолютно безкоштовною. Міф, якщо це безкоштовно - то це не фахово, абсолютно не відповідає дійсності. В цій системі працюють дуже фахові та відповідальні юристи й адвокати. Ми констатуємо, що з усіх справ, де ми представляємо інтереси клієнтів, менше 1% справ, коли клієнти скаржаться на проблеми з адвокатами. 99,9% випадків є такими, що завершуються успішно для клієнтів. Тобто він отримує або консультацію, або рішення суду на користь себе, або людську підтримку. Є випадки, коли людина приходить з певною проблемою і її вислухають, підтримають, допоможуть в тій життєвій ситуації, яка не має нічого спільного з юриспруденцією. Але вона потребує, щоб хтось дав їй пораду і психологічну підтримку.

Ми зараз маємо одну з найбільш ефективних систем безоплатної правової допомоги в системі юстиції серед країн ЄС, І це не наші висновки, це відповідні висновки міжнародних інституцій. Другий рік поспіль на теренах Генеральної асамблеї ООН, яка відбуваєтсья в Нью-Йорку, Україну запрошують на спеціальну панель, яка стосується захисту прав людини, і приклад України щодо організації безоплатної правової допомоги найменш захищеним верствам населення завжди наводиться іншим країнам. Не тільки країнам ЄС, але й країнам з інших континентів, які не мають такої розгалуженої системи.

- З якими питаннями найчастіше звертаються люди до цих бюро?

- В цьому році абсолютним рекордесменом за кількістю звернень є питання сімейного права - захист прав дитини, захист прав жінки. І це не випадково, адже цього року Міністерство юстиції розпочало великий проект по захисту прав дитини і жінок, це проект "Чужих дітей не буває". Ми з початку року проводимо велику інформаційну кампанію зі стягнення аліментів з недобросовісних батьків. Ми з початку року розпочали велику кампанію з боротьби з домашнім насиллям. І ми бачимо, що українців відгукуються на ту інформацію, яку ми їм надаємо, і приходять до системи безоплатної правової допомоги з конкретними кейсами, справами чи то по розлучення, чи по забезпеченню захисту прав дитини, якщо хтось з батьків їх порушує, чи по стягненню аліментів.

На другому місці - питання соціального захисту, оформлення субсидій, оформлення допомоги. На третьому - питання власності, оформлення прав на землю.

- Щодо проекту закону "Чужих дітей не буває". Як іде процес і яких результатів вже вдалось досягти?

- Ми маємо вже два повноцінних закони, які розробило Міністерство юстиції. Це перший пакет законів "Чужих дітей не буває", який почав діяти з 6 лютого. Тоді ми вперше в історії української правової системи застосували жорсткі обмеження для неплатників аліментів. Це автоматична заборона виїзду закордон, якщо ти не платиш аліменти, це публічний реєстр злісних аліментщиків, коли кожен громадянин може побачити злісного неплатника аліментів, в якого борг перед дитино понад 3 місяці. До цього реєстру потрапили і політики, і топ-чиновники, і депутати. Це заборона керування транспортними засобами. Перший пакет законів дав позитивний ефект.

Тоді ми розробили другий пакет законів, який вступив в силу 28 серпня. Він є більш жорстким, він вводить суспільно корисні роботи за несплату аліментів, кримінальну відповідальність за ухилення від виконання батьківських обов'язків. Станом на сьогодні найбільш красномовна цифра, яка говорить про результати цих ініціатив, це скільки українські діти отримали за ці 9 місяців аліментів зі своїх недобросовісних батьків. Понад 2,8 млрд грн. Раніше така цифра була стягнута лише за весь минулий рік. Я думаю, ми зможемо стягнути з недобросовісних батьків понад 3 млрд грн. Це кошти, які підуть на виховання та навчання українських дітей, що ростуть в неповних сім'ях.

- Україну подала нову міждержавну заяву проти Росії ЄСПЛ щодо українських політв'язнів. Як розвивається ця справа?

- Ми очікуємо від суду інформації про графік розгляду та процесуальні дії у цій сфері. Справа є надзвичайно важливою. Мова йде про понад 70 українців, які є заручниками російського режиму, які фактично утримуються незаконно на території РФ і є жертвами російської правоохоронної системи. Ми обгрунтували в цій заяві, що їхнє переслідування було здійснено виключно за національною ознакою і за їхніми переконаннями, тільки тому, що вони є українцями, вони мають свої переконання, що територія України, захоплена росіянами. Або за те, що вони мають своє віросповідання, або це кримські татари, або українці, які ходили до української православної церкви на території анексованого Криму чи Донбасу. Саме за такими ознаками, а не за ознаками правопорушень, ці люди потрапили за грати і отримали великі строки.

Ми просимо суд, щоб ця справа була розглянута швидше навіть, ніж інші міждержавні справи, які стосуються подій в Криму і на Донбасі, бо мова йде про загрозу життям і здоров'ю українським громадянам.

- Коли ж чекати результатів?

- Дуже очікую, що найближчим часом. Зараз суд почав слухати справ після літніх канікул. У частині політв'язнів Європейський суд за нашими клопотаннями затребував інформацію в РФ про реальний стан їхнього здоров'я. Це складний і непростий шлях, але ми повинні його пройти і кінцевим результатом має бути перемога - повернення українців.