Міжнародні експерти поділились досвідом реформування інтернатних закладів

В рамках виконання розпорядження Президента щодо реформування системи інституційного догляду за дітьми відбулось засідання робочої групи з опрацювання пропозицій Міністерств та громадських організацій із залученням міжнародних експертів з питань захисту дітей Румунії та Молдови. Зокрема, участь у засіданні взяли Сорін Брашовяну – генеральний директор Генеральної директорії соціальної допомоги та захисту дітей повіту Бакеу Румунії, віце-президент Національної Асоціації директорів соціальної допомоги та захисту дітей, Маріанна Янакевич – президент організації ChildPact, президент мережі недержавних громадських організацій із захисту дітей Республіки Молдова, Дана Баздуччі – виконавчий директор неурядової громадської організації World Vision Румунії з питань реформування системи захисту дітей, Елізабет Тріфан – представник Румунського Національного Агенства з питань захисту дітей.

Під час засідання робочої групи міжнародні експерти розповіли про досвід своїх країн з реформування інтернатних закладів. Як зазначив Сорін Брашовяну, реформа закладів інституційного догляду в Румунії розпочалась у 1997 році. За цей час в країні вдалось зменшити кількість дітей, які проживали в інтернатних закладах зі 100 тис. дітей до 20 тис. дітей.

За словами Сорін Брашовяну, важливим етапом в процесі реформування інтернатних закладів стала передача усіх закладів у підпорядкування Міністерства соціальної політики та переведення їх фінансування з державного бюджету на бюджети місцевих органів виконавчої влади.

«Ми переглянули систему, оцінили її і вирішили кардинально змінити. Пріоритетом нашої роботи була дитина та її перебування в сім’ї. Ми розробили стандарти соціальних послуг і провели розрахунок їх вартості. Споживачами цих соціальних послуг стали не лише діти, але і їх батьки. Ми визначили відповідальність органів влади різних рівнів стосовно забезпечення реалізації прав дитини в умовах децентралізації. Також було проведено оцінку ситуації в кожному інтернатному закладі, вивчено історію кожного вихованця. Це дало змогу зрозуміти причини потрапляння дітей в інституцію та визначити можливі форми подальшого їх влаштування», - зазначив Сорін Брашовяну.

Елізабет Тріфан повідомила, що пріоритетними напрямками роботи з деінституціалізації стала реінтеграція вихованців інтернатів в біологічні сім’ї, а також – усиновлення дітей та їх влаштування в прийомні сім’ї.

Невід’ємною частиною деінституалізації у Молдові стало впровадження та розвиток інклюзивної освіти. Маріанна Янакевич зазначила: «З 2007 року кількість дітей в інтернатних закладах Молдови зменшилась в 4 рази. Одним із завдань, які ми ставили перед собою під час реформування інтернатних закладів, було відкриття кожної сільської школи для дітей з особливими потребами. Залишивши інтернатні заклади, ці діти почали навчатись у звичайних школах, що допомогло їм та соціалізуватись в суспільстві».

За словами експертів, ключовим каталізатором реформ стало бажання державної влади та органів місцевого самоуправління реформувати систему інституційного догляду. Важливу роль також відіграла співпраця державного сектору з громадськими та міжнародними організаціями.

«Україна зараз лише робить перші кроки на шляху деінституціалізації, - зазначив Уповноважений Президента України з прав дитини Микола Кулеба, резюмуючи виступи закордонних колег. - Проте, я впевнений, завдяки консолідації зусиль не лише всередині нашої країни, а також, спираючись на досвід інших країн, ми зможемо пройти цей нелегкий, але такий необхідний шлях».