
Шкільні підручники планують очистити від «дискримінаційної лексики»
Автор: Високий замок
Шкільні підручники планують очистити від «дискримінаційної лексики»
Йдеться передусім про неприпустимі для демократичної країни анахронізми — такі як «жиди», «цигани» і «негри». І якщо ці правки більшість українців сприйняли позитивно, спроби замінити слово «батьки» на «рідні» викликало резонанс у суспільстві. Соцмережами ширяться заклики захистити традиційний інститут сім’ї та припинити «гомодиктатуру».
«3 млн. дітей в Україні проживає у неповних сім’ях, а це — майже 40%. Йдеться, зокрема, про дітей, які живуть з дідусями та бабусями, зі старшими братами і сестрами, з тітками і дядьками. Частина дітей втратила батьків внаслідок російської агресії на сході України. Завдання у підручнику на кшталт „Разом із батьками складіть розпорядок дня вашої родини“ або „Разом із батьками обговори, де можна гратися“ акцентують на обмежених можливостях майже половини українських дітей, змушують їх відчувати власну неповноцінність. Це неприпустимо», — пояснюють у Міністерстві освіти.
З минулого року в Україні проводять антидискримінаційну експертизу шкільних підручників, які готуються до друку за державний кошт. Займається цим ДУ «Інститут модернізації змісту освіти». Завдання установи — виявляти найбільш кричущі випадки дискримінації.
Так, з підручника для 1-го класу пропонують прибрати запитання «Як і де познайомилися твої батьки?» Питання, на думку експертів, є некоректним, адже дитина могла бути зачата внаслідок зґвалтування. Або її батьки розлучилися, один із них (батько чи матір) не займається вихованням дитини, тож вона нічого про нього не знає. Може бути таке, що батьки померли, а родичі не знають, не пам’ятають або їм важко розповідати дитині про те, коли і за яких обставин познайомилися її батьки.
«Життя вносить свої корективи. Кількість неповних сімей зростає, зокрема, через війну і заробітчанство. Що поганого у тому, що у підручнику завдання звучатиме не «Розкажи про своїх батьків», а «Опиши свою родину»? Ніхто на традиційну сім’ю не нападає, — каже голова західноукраїнського центру
«Жіночі перспективи» Любов Максимович. — Експерти мають на меті захистити права дітей. Так це працює у всьому цивілізованому світі, а ми начебто позиціонуємо, що підтримуємо європейські цінності. Якщо дитину виховує лише батько, бо мама — на заробітках, або мама з бабусею, бо батьки розлучилися, отримавши завдання «Розкажи про своїх батьків», почуватиметься «білою вороною», поганою, виключеною з групи". Експертиза виявила, що у підручниках повністю відсутні герої, які представляють людей з інвалідністю (це — 6% населення України, тобто близько 2,5 млн. осіб), а особи похилого віку зображаються виключно немічними.
Ознаки дискримінації експерти також побачили у зображенні хлопчиків та дівчаток у стереотипних ролях, які тим самим пропагують застарілі форми поведінки, зокрема, що піклуватися про інших людей можуть тільки дівчатка, а опанувати технічну професію до снаги лише хлопчикам. Гендерні стереотипи виявили у 80% підручників для старших класів.

13 листопада 2026 р.
Як зробити так, щоб дитина знала свої права, могла розпізнати їх порушення і не боялася про це говорити? Як допомогти дорослим правильно підтримати дитину, яка пережила травматичний досвід? І як подбати про тих, хто щодня працює з чужим болем? На ці запитання відповідав проєкт «Підтримка без бар’єрів», який Жіночий консорціум України реалізував за фінансування Ради Європи.

12 листопада 2026 р.
У час війни ми дедалі частіше опиняємося поруч із людьми, які переживають втрату, страх, тривогу, розгубленість або сильне емоційне напруження. І не завжди розуміємо, як правильно реагувати, що сказати, як підтримати і водночас не зробити боляче ще більше. Саме про це говорила під час онлайн-тренінгу «Травмо-чутлива комунікація: як розмовляти з людиною у кризовому стані» психологиня-психотерапевтка Тетяна Пашко.

12 листопада 2026 р.
Листопад у нашому НЕформальному клубі – місяць прав, сексуальної просвіти та нових відкриттів! 🔥А на нещодавній зустрічі було дещо особливе! Ми дістали нашу минулорічну капсулу часу,😳ті самі листи, які ми самі написали собі в майбутнє. І тепер змогли перечитати, про що мріяли, чого чекали та якими бачили себе рік тому.