«Не ділити порівну»: що батькам варто знати про сварки між братами й сестрами

Чому одна дитина постійно ображається, що брата чи сестру люблять більше? Чи справді все потрібно ділити порівну? І як реагувати на дитячі сварки так, щоб вони не перетворювалися на довічну образу?

Саме про це говорили учасники онлайн тренінгу «Сіблінгові війни у кризові часи: як збалансувати дитячу конкуренцію та захистити право кожної дитини на батьківський ресурс», який у межах проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина III» провела психотерапевтка Тетяна Пашко.

Під час зустрічі батьки дізналися, чому конкуренція між братами й сестрами є природною частиною розвитку, як війна та хронічний стрес впливають на стосунки дітей у родині та що можуть зробити дорослі, аби конфлікти не руйнували взаємини.

Спікерка наголосила: родина – це єдина емоційна система. Тому конфлікти між дітьми дуже часто відображають процеси, які відбуваються між дорослими. Якщо в сім'ї є напруга, невизначеність або нечіткі кордони, саме сіблінгові стосунки нерідко стають місцем, де ця напруга проявляється найсильніше.

Окрему увагу учасники приділили темі батьківського ресурсу. Час, увага, турбота, відчуття безпеки – саме за це діти найчастіше конкурують. При цьому, як підкреслила Тетяна Пашко, дітям потрібна не рівність, а справедливість.

«Спроба поділити все порівну далеко не завжди задовольняє потреби дітей. Комусь зараз потрібна розмова, комусь – обійми, а комусь – повага до його самостійності. Справедливість полягає не в однаковій кількості ресурсу, а в тому, щоб кожна дитина отримувала саме те, чого потребує», – зазначила психологиня.

Під час тренінгу також говорили про явище батьківського фаворитизму — ситуацію, коли одна дитина систематично отримує більше уваги, підтримки чи поблажливості. Навіть якщо це відбувається несвідомо, така модель може посилювати суперництво між дітьми, формувати почуття несправедливості та залишати емоційні наслідки на багато років.

Учасники дізналися, як порядок народження впливає на роль дитини в сім'ї. Первістки часто несуть підвищене емоційне навантаження та відповідальність, середні діти нерідко стають миротворцями, а молодші отримують більше свободи, але можуть сильніше залежати від батьківського схвалення.  

Практична частина зустрічі була присвячена алгоритму реагування на конфлікти між братами й сестрами. Насамперед важливо знизити рівень емоційної напруги, допомогти дітям назвати свої почуття, зрозуміти причину суперечки та знайти рішення, яке вони зможуть прийняти разом.

Окремо спікерка пояснила різницю між двома ролями батьків. У звичайних побутових конфліктах дорослі можуть бути медіаторами, тобто допомагати дітям домовитися самостійно. Якщо ж виникає фізична агресія або порушуються правила безпеки, батьки мають перейти до ролі арбітрів і самостійно ухвалити рішення, щоб захистити кожну дитину.

Наприкінці тренінгу Тетяна Пашко поділилася практиками, які допомагають поступово перетворити суперництво на партнерство. Серед них – спільні сімейні ритуали, командні ігри, де діти діють разом, можливість відкрито говорити про образи, заздрість і гнів без страху бути покараними, а також створення ситуацій, у яких брати й сестри можуть відчути себе однією командою.

Головний висновок зустрічі – сварки між братами й сестрами не означають, що вони не люблять одне одного. Конкуренція є природною частиною розвитку. Тому завдання дорослих не знайти винного, а створити такі умови, у яких кожна дитина почуватиметься почутою, захищеною та цінною. Саме тоді суперництво поступово стає основою для довіри, підтримки та міцних стосунків у майбутньому.

Нагадаємо, що проєкт «Допомога, відновлення, відбудова заради дітей та України, про яку вони мріють» і стартував влітку 2022 року у п’яти регіонах: Запорізькій, Сумській, Миколаївській, Київській та місті Києві. А з початку літа 2024 року у цих же регіонах стартував проєкт «Допомога, відновлення, відбудова заради дітей в Україні. Частина-ІІ». За більш як три роки роботи десятки тисяч сімей з дітьми, людей з інвалідністю та похилого віку, ВПО, що найбільше постраждалими від війни отримали гуманітарну та соціально-психологічну допомогу, діти отримали гранти на реалізацію своїх ініціатив у громадах, жінки пройшли навчання у грантовій школі та отримали гранти на розвиток малого бізнесу. Серед багатьох позитивних результатів проєкту став посібник із правилами гуманітарної роботи для ГО, який команда проєкту створила, спираючись на власний досвід роботи. 

Проєкт впроваджується у співпраці та за підтримки ERIKS Development Partner та Radio Aid (Швеція).