Несподіване правило виховання дітей. Блог американського письменника

Коли дитина відмовляє іншим, у неї розвивається дуже важлива якість —відкритість.

«Що?!», - запитаєте ви. Як це можливо? Це що, світ перевернутої правди, як у романі «1984» Джорджа Орвелла? Насправді, це ще одне несподіване правило виховання дітей, до якого треба звикнути.

Коли я починаю розповідати, чим корисна для дітей поважний відмова, батьки часто реагують негативно, бувають просто шоковані. Який батько захоче, щоб його дитина була злобною та відкидала інших. Ми хочемо навчити їх доброті. Найбільше ми хочемо, щоб вони дружили між собою. Це благородна мета, але якщо ми намагаємося домогтися її шляхом примусу, виходить навпаки. Справжні доброта і толерантність вимагають іншого набору соціальних навичок.

Уміння відмовити іншому, не принизивши його, дозволяє дитині стати більш впевненим у собі, а це, в свою чергу, притягує до нього більше людей. Це інструмент толерантності, а не навпаки.

Коли діти можуть вибирати, з ким грати, а з ким - ні, вони розвивають ті навички і досвід, які дозволять їм у майбутньому стати хорошими друзями. Це відбувається не відразу. Здатність відчувати себе комфортно в суспільстві інших людей і вміння встановлювати межі в соціальних ситуаціях - все це частина цього процесу.

Коли діти відмовляються

Розвиток. Іноді для маленької дитини три людини - це вже натовп. Дуже маленькі діти все ще виходять з паралельної гри. Можливо, вони не можуть впоратися з ще однією людиною в грі. Це діє на них занадто тяжко.

Захист дружби. Ця причина часто ігнорується дорослими. Дитина, яка вміє говорити «ні» іншим дітям, можливо, концентрується на існуючій дружбі. Вона повністю поглинена іншим, з ким грає на цей момент. Уявіть, що ви вирішили випити кави з одним, і тут несподівано з'являється ваш чоловік або партнер. Не те щоб він вам не подобався, просто розмова змінюється. На щастя, ми вже досить дорослі, щоб впоратися з цією ситуацією таким чином, щоб ніхто не був скривджений.

До цього потрібно прагнути і з дітьми. Ми можемо навчити своїх дітей відмовляти іншим шанобливо і допомогти при цьому всім дітям стати більш витривалими. Справа не в тому, що вашому чаду не подобається ця дитина, просто вона хоче зараз грати з іншим. В цьому немає нічого страшного. Якщо ми не будемо робити з цього проблему, то допоможемо дітям справлятися з маленькими розчаруваннями.

Страх. Це вже серйозно. Дитина говорить «ні», тому що її турбує інша дитина. Можливо, він/вона б'ється. Можливо, занадто любить командувати. Можливо, тиждень тому він/вона подряпала улюблений малюнок вашої дитини. Є безліч справедливих (і не дуже) страхів, які спонукають вашу дитину захищатися і говорити «ні». Так безпечніше.

Як навчити дитину частіше говорити «так»? Ставте прості запитання і висловлюйте прості твердження: «Що станеться, якщо Олівія з вами пограє?», «Мені цікаво, що тебе турбує?», «Що Тайсон робить такого, що тобі не подобається?». Прямі питання дозволяють розкрити страхи. Ваше завдання - допомогти дитині встановити межі, які б дозволили їй відчувати себе в безпеці. «Олівія, Кріс боїться, що ти розвалиш його вежу. Ти збираєшся це робити? Олівія каже, що вона не торкнеться твоєї вежі. Можна їй пограти з тобою, якщо вона не буде бити по вежі? »Визначте страх, встановіть межі і спостерігайте, як діти здружилися.

Діти, які відчувають себе в безпеці, стають привітними і відкритими. Тому що їх права поважаються: право на дружбу без примусу, право висловити свою думку, право виказати свій страх і встановити справедливі кордони. Це все про почуття захищеності і набуття мужності з допомогою життєвого досвіду.

Коли ми впевнені в собі і відчуваємо себе в безпеці, ми привітніші до інших людей.

Якщо ви навчите дитину шанобливо відмовляти іншим, замість того, щоб примушувати її до дружби, то вона буде:

- легко знаходити спільну мову з іншими;

- легко заводити друзів;

- хорошим другом;

- доброю до оточуючих людей;

- знати, як встановлювати особисті кордони;

- готовою дати шанс іншій людині;

- відкритою і привітною до нових для неї людей.

Кінцева мета шанобливої відмови - відкритість. Потрібні час і практика, щоб зрозуміти це.