
Вчені з Норвегії провели ряд досліджень, заснованих на статистиці підліткової злочинності та виявили пряму закономірність між больовим порогом і складом молодіжних банд. У ході експериментів використовували як статистичні дані, так і свідоцтва добровольців.
Автор: Голос Одеси
Вчені з Норвегії провели ряд досліджень, заснованих на статистиці підліткової злочинності та виявили пряму закономірність між больовим порогом і складом молодіжних банд. У ході експериментів використовували як статистичні дані, так і свідоцтва добровольців.
Виявилося, що несприйнятливі до болю підлітки ще в шкільному середовищі обирають таких же друзів, причому це не залежить від володіння якою-небудь інформацією. Все відбувається на підсвідомому рівні, коли мозок, незалежно від людини, сам фіксує і аналізує поведінкові типи можливого спільника, якому варто довіряти. Високий больовий поріг не є психічною аномалією, але часто призводить до відторгнення соціуму.
У теж час експеримент показав, що стійкі і міцні сімейні зв’язки знижують больовий поріг. Людина, яка співчуває своїм рідним, мимоволі стає більш чутливим до болю. Таким чином був розвінчаний міф про те, що високий больовий поріг це результат генетичних мутацій. Велике значення має соціальне середовище, яка або спростовує, або заохочує жорстокість.

16 листопада 2026 р.
Чергова зустріч НЕформального клубу для підлітків почалась НЕстандартно. 😁Учасники зустрічі застали як наш маленький, але дуже відповідальний помічник-робопилосос закінчує прибирання. 😁Познімали відео, пораділи, що нарешті роботу можна віддати машині і відкрили засідання!

13 листопада 2026 р.
Як зробити так, щоб дитина знала свої права, могла розпізнати їх порушення і не боялася про це говорити? Як допомогти дорослим правильно підтримати дитину, яка пережила травматичний досвід? І як подбати про тих, хто щодня працює з чужим болем? На ці запитання відповідав проєкт «Підтримка без бар’єрів», який Жіночий консорціум України реалізував за фінансування Ради Європи.

12 листопада 2026 р.
У час війни ми дедалі частіше опиняємося поруч із людьми, які переживають втрату, страх, тривогу, розгубленість або сильне емоційне напруження. І не завжди розуміємо, як правильно реагувати, що сказати, як підтримати і водночас не зробити боляче ще більше. Саме про це говорила під час онлайн-тренінгу «Травмо-чутлива комунікація: як розмовляти з людиною у кризовому стані» психологиня-психотерапевтка Тетяна Пашко.