Вчені з Норвегії провели ряд досліджень, заснованих на статистиці підліткової злочинності та виявили пряму закономірність між больовим порогом і складом молодіжних банд. У ході експериментів використовували як статистичні дані, так і свідоцтва добровольців.
Автор: Голос Одеси
Вчені з Норвегії провели ряд досліджень, заснованих на статистиці підліткової злочинності та виявили пряму закономірність між больовим порогом і складом молодіжних банд. У ході експериментів використовували як статистичні дані, так і свідоцтва добровольців.
Виявилося, що несприйнятливі до болю підлітки ще в шкільному середовищі обирають таких же друзів, причому це не залежить від володіння якою-небудь інформацією. Все відбувається на підсвідомому рівні, коли мозок, незалежно від людини, сам фіксує і аналізує поведінкові типи можливого спільника, якому варто довіряти. Високий больовий поріг не є психічною аномалією, але часто призводить до відторгнення соціуму.
У теж час експеримент показав, що стійкі і міцні сімейні зв’язки знижують больовий поріг. Людина, яка співчуває своїм рідним, мимоволі стає більш чутливим до болю. Таким чином був розвінчаний міф про те, що високий больовий поріг це результат генетичних мутацій. Велике значення має соціальне середовище, яка або спростовує, або заохочує жорстокість.
10 вересня 2026 р.
Як налаштувати на школу одразу кількох дітей різного віку? Як не вигоріти, коли на тобі щоденні турботи про трьох, чотирьох, п’ятьох, а то й шістьох дітей? І де в усьому цьому знайти трохи часу на себе? І все це в умовах війни і постійних загроз! Про все це говорять фахівчині Запорізького хабу проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина IV» з мамами і бабусями, які живуть у шелтері для ВПО «Червона Калина».
8 вересня 2026 р.
Оскільки тема вересня – інформація довкола нас і критичне мислення, нещодавно ми подивились фільм «Нерв». Це молодіжний технотрилер про небезпечну онлайн-гру на кшталт «Правда чи дія», яка виходить з-під контролю. 📱😬
3 вересня 2026 р.
Хтось легко знаходить друзів, а комусь потрібно трохи більше часу. Хтось любить бути в центрі уваги, а хтось почувається комфортніше осторонь. У когось кучеряве волосся, у когось пряме, хтось обожнює футбол, а хтось любить малювати чи читати. Усі ми різні і саме це робить кожного з нас особливим. Саме про це напередодні нового навчального року говорили діти під час тюторингового заняття у Київському хабі проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина IV».
