2 квітня – Всесвітній День розповсюдження інформації про аутизм. За статистикою кожна 88-а дитина має розлади аутичного спектру. Знак підтримки таких дітей – блакитна стрічка. Про що просять суспільство батьки таких дітей, і як розпізнати аутизм на ранній стадії – з'ясовували журналісти "Сегодня".
Автор: Сегодня
2 квітня – Всесвітній День розповсюдження інформації про аутизм. За статистикою кожна 88-а дитина має розлади аутичного спектру. Знак підтримки таких дітей – блакитна стрічка. Про що просять суспільство батьки таких дітей, і як розпізнати аутизм на ранній стадії – з'ясовували журналісти "Сегодня".
Меньков Женя не кликав маму і довго знаходився один, розповідає про сина Марія Данчевська. Те, що її дитина – особлиа, вона відчула майже відразу, але до останнього сподівалася, що помиляється.
"Перший раз ми звернулися до лікаря, коли нам було 2,5 роки. Ми отримали відповідь, що "мамочко, не турбуйтеся. Пийте валеріанку, ваша дитина геніальна", у нього все добре. Більше в цьому випадку проблеми були у мене, а не у нього", – розповіла співорганізатор акції Марія Данчевський.
У три роки діагноз "аутизм" поставили Кірі. Її мама Ольга Немченко скаржиться на те, що діагноз був поставлений надто пізно, адже з цим розладом важливий буквально кожен день – чим швидше його виявлять, тим легше потім адаптувати дитину в суспільстві. Сім'я Кіри не так давно виїхала з Донецька, а для дівчинки будь-які зміни – сильний стрес. Вона довго звикала і сильно плакала, згадує Ольга.
"Пройшла всі стадії, що там психологи кажуть: від заперечення до звинувачення, до всіх можливих моментів. Звичайно, життя змінилося. Як ви бачите – я тут, я не на роботі, для початку. Я перебуваю весь час з дитиною, вона залежна від мене, я залежна від неї", – розповіла учасниця акції Ольга Немченко.
Бачити частіше дітей з аутизмом на вулицях – ось про що мріють батьки. З навчанням проблем в Україні немає, але головна боротьба – зі стереотипами в суспільстві.
Щоб якомога раніше розпізнати аутизм у дитини – потрібно помічати ранні маркери розлади, пояснюють психологи. Найперший -затримка мови.
"Коли до року дитина не говорить перших слів, коли в 2 роки у неї немає елементарних фраз – з двох слів. Також дитина не відповідає на емоції батьків. У неї відсутній контакт "очі в очі", вона не відповідає на посмішки", – пояснила клінічний психолог Олена Сергєєва.
Психологи, логопеди-дефектологи, нейрокоррекція і навіть заняття з дельфінами – далеко не повний арсенал для соціалізації таких дітей.
"Ми не дивлячись ні на що ходимо в театри, ходимо в музеї. Ми ходимо великим натовпом. Нас багато. Батьки не бояться йти, тому, що особливих дітей багато, і ніхто не буде показувати пальцем", – розповіла керівник центру соціально-психологічної реабілітації "9/11" Вікторія Василевська.
В Україні кількість дітей з діагнозом аутизм щорічно збільшується на третину. Точної причини виникнення розлади вчені поки не знайшли. Відомо лише, що на аутизм страждають в чотири рази частіше хлопчики.
Раніше ми писали про те, що вчені навчилися виявляти аутизм за допомогою аналізу сечі та крові – дослідники виявили зв'язок між розладами аутистичного спектру і пошкодженням білків в плазмі крові через окислення і глікірування.

16 листопада 2026 р.
Чергова зустріч НЕформального клубу для підлітків почалась НЕстандартно. 😁Учасники зустрічі застали як наш маленький, але дуже відповідальний помічник-робопилосос закінчує прибирання. 😁Познімали відео, пораділи, що нарешті роботу можна віддати машині і відкрили засідання!

13 листопада 2026 р.
Як зробити так, щоб дитина знала свої права, могла розпізнати їх порушення і не боялася про це говорити? Як допомогти дорослим правильно підтримати дитину, яка пережила травматичний досвід? І як подбати про тих, хто щодня працює з чужим болем? На ці запитання відповідав проєкт «Підтримка без бар’єрів», який Жіночий консорціум України реалізував за фінансування Ради Європи.

12 листопада 2026 р.
У час війни ми дедалі частіше опиняємося поруч із людьми, які переживають втрату, страх, тривогу, розгубленість або сильне емоційне напруження. І не завжди розуміємо, як правильно реагувати, що сказати, як підтримати і водночас не зробити боляче ще більше. Саме про це говорила під час онлайн-тренінгу «Травмо-чутлива комунікація: як розмовляти з людиною у кризовому стані» психологиня-психотерапевтка Тетяна Пашко.