Парти-трансформери і доброта: що зміниться в школах з 1 вересня

1 вересня 2018 року в Україні стартує реформа освіти, яку називають "Нова українська школа". Найбільше вона торкнеться 440 тисяч дітей, які цього року йдуть у перший клас. Вчитимуться вони 12 років за повністю зміненою програмою навчання.

Решта дітей вчитимуться так само 11 років.

Що має змінитися у навчанні з 1 вересня, чи готові школи до цих змін, розбиралась ВВС News Україна.

З бутербродами і мультиками
Що таке вода, а що таке доброта, як миритись, як складати розпорядок дня і як безпечно йти до школи - цьому навчатимуть дітей у першому класі, за новою навчальною програмою.

Вчити по-новому вчителів навчали на онлайн-курсах, які тривали кілька місяців, і які цього року пройшли понад 20 тисяч викладачів початкових класів. Лекції на платформі ed-era.com є у відкритому доступі і батькам радять подивитися, як відтепер відбуватиметься навчання дітей.

Наприклад, педагогів вчили не розповідати матеріал, просто стоячи біля дошки, а подавати його у формі гри, урізноманітнювати уроки вправами-руханками і проводити заняття на вулиці.

"Якщо діти часто відволікаються, це сигнал учителю, що розповідь або задовга, або нецікава. Варто припинити", - йшлося на одній з лекцій, присвяченій організації роботи класу.

Діти вчитимуться збирати та аналізувати дані, використовуючи предмети, що їх оточують.

Минулого року у школах, де працювали пілотні проекти реформ, учні, наприклад, робили бутерброд і рахували вартість продуктів для нього.

Для розвитку мови вчителям радять використовувати дитячі книги і мультфільми, саундтреки й афіші, обговорювати з дітьми важливі і цікаві для них історії.

Які слова ви б використали, щоб описати вашого улюбленого героя мультфільму? Чи є у вас щось, чим ви схожі на улюбленого героя?

Вчителі по-різному ставляться до таких змін у викладанні - є ті, хто сприйняв їх з радістю, є ті, які хотіли б залишити все, як було.

"Вчителям дуже важко перейти на нові методики. Спокуса відразу посадити дитину за парти читати книжку і писати буде дуже велика", - визнає міністр освіти Лілія Гриневич.

Вона закликала вчителів опиратися цьому і не навантажувати відразу ж у перший місяць першачків книжками і важкими портфелями.

Долати стрес
Перший місяць навчання має бути адаптаційним, кажуть у МОН, діти мають знайомитись зі школою, вивчати правила класу і поступово звикати до школи.

Вчителів вчили приділяти значну увагу психологічному здоров'ю дітей, щоб вони вміли висловлювати свої емоції, розуміти емоції інших, долати стрес і не боялися висловлювати свою думку.

Вчителів під час занять заохочують використовувати техніку "я-повідомлень" і вчити цьому дітей. Йдеться про висловлювання своїх емоції без судження поведінки інших. Наприклад, говорити про бійку в класі можна так: "Коли я бачу, як учні штовхають своїх друзів, я розумію, що тим, кого штовхають, боляче й дуже неприємно".

День у першому класі тепер має починатися з ранкової зустрічі - коли діти збираються колом і обговорюють плани на день, свій емоційний стан, власні думки або ж просто цікаві їм теми.

Без оцінок і табелів?
Про те, як дитина вчиться, будуть говорити не на батьківських зборах, а під час особистих зустрічей вчителів і батьків. В першому і другому класах не буде балів і оцінок взагалі.

Також в новій українській школі скасовують табелі і запроваджують свідоцтво досягнень.

Цей документ має показувати, як відбувається процес навчання, а не його результат. Наприклад, як працював учень, чи співпрацював з іншими, чи докладав зусилля.

Парти-трансформери
Парти-трансформери, які можна легко пересувати для роботи в групах, нова техніка, конструктори лего, класи, поділені на кілька зон (для відпочинку з кріслами-пуфами, для ігор) та яскраво розмальовані стіни - таким, за задумом авторів реформи, має бути новий клас для першачків.

Проте, нові парти до першого вересня доїдуть не до всіх перших класів. І батьки, і вчителі сотнями пишуть повідомлення у соцмережах про неготовність шкіл до початку навчального року - відсутність нових парт, замість яких старі і поламані, відсутність підручників.

У МОН кажуть, що виділили 1 млрд гривень, але не встигли провести тендери і закупити парти вже на місцях - у селищних, міських і районних радах.

Ще однією причиною затримок з партами називають неготовність меблевих фабрик виготовити такий величезний об'єм замовлень - у 2018 році в українських школах буде понад 20 тисяч перших класів, у яких мають бути нові меблі.

Крім того не всі школи мають достатньо місця для нових меблів і передбачених реформою зон у класі.

"Наші вчителі задоволені нововведеннями, сказали багато цікавого, але реалізувати на 100% іноді не дає площа класу, наприклад, якщо ледь вміщується 30 дітей, то зону ігор/килимок просто нема де розмістити, лише парти", - розповідає мама школярки з Києва Оксана Ребрій.

Коли будуть нові підручники?
Ще одним проблемним моментом цього навчального року є нестача підручників. Надрукувати до 1 вересня заплановані 18,5 млн примірників не встигають, визнають у МОН.

Так, підручників, для 10-го класу, за словами міністра Лілії Гриневич, потраплять у школи лише у листопаді, а для перших класів - у жовтні. Але на сайті МОН є їхні електронні версії.

Міністр закликала вчителів не просити батьків закуповувати підручники: "Всі підручники будуть. В різні терміни, але будуть".

Що для старших класів ?
Крім перших класів за новою програмою вчитимуться також другокласники у 100 школах, де працюватиме пілотна версія реформи. Реформу школи планують запроваджувати поступово - у 2019 році вже перші і другі класи вчитимуться по-новому, а пілотні проекти працюватимуть вже у третьому класі.

Деякі зміни вже з 1 вересня чекають і на учнів старших класів - у них з'являться нові предмети.

Крім звичайних уроків у школах проводитимуть інтегровані - об'єднані з кількох предметів, щоб діти розуміли зв'язок речей.

Наприклад, рослини вивчатимуть не тільки з точки зору ботаніки, а й додаватимуть до цієї теми знання з географії, екології, математики, хімії, мови й літератури.

З 1 вересня в 10-му класі можна буде вивчати інтегрований курс "Природничі науки" - це предмет, який об'єднує біологію, фізику і хімію.

Запроваджують його добровільно, як експеримент, за вибором школи. "Цей курс покаже їм зв'язок природничих наук між собою, їх вплив на повсякденне життя та практичне застосування отриманих знань", - пояснювала радник міністра освіти Іванна Коберник.

За її словами, обирають його переважно гуманітарні школи, де в 10-му класі діти визначились, що хочуть поступати за гуманітарним профілем і будуть вивчати поглиблено те, що їм знадобиться.

Для старшокласників також вводять інтегрований курс "Історія: Україна і світ" і новий предмет "Громадянська освіта", де вивчатимуть права людини, що таке глобалізація, демократія, як працюють міжнародні організації.

Також в рамках реформи цього року в Україні має з'явитися понад 8 тисяч інклюзивних класів для навчання дітей з інвалідністю. Проте ще не у всіх областях школи пристосовані для навчання таких дітей.