Понад 90% українських шкіл проігнорували закон про інклюзивну освіту

Новий закон про інклюзивну освіту вже в дії, але на практиці школярі із особливими потребами не всюди можуть ним скористатися. Теоретично тепер жодна школа тепер не має права відмовити такій дитині у прийомі її на навчання, однак до впровадження норм закону є багато запитань.

Новий закон про інклюзивну освіту змогли реалізувати лише у 9% шкіл не всюди можуть ним скористатися. Теоретично тепер жодна школа не має права відмовити такій дитині у прийомі її на навчання, однак до впровадження норм закону є багато запитань, ідеться в сюжеті ТСН.

Настя – особлива дитина, настільки мила і позитивна, що коли спілкуєшся з нею, мимоволі усміхаєшся. Вона ходила в інклюзивний дитсадок, мріяла про школу, але довелося йти все ж в інтернат. Мама написала заяви у три школи, але попри новий закон, всі вони відмовили – причини кожен з директорів вигадував свої. "Все дуже добре придумали, але самі кадри вони не встигли перекваліфікувати. Закон пішов трішечки вперед, не готові самі школи", - вважає вона.

Так само про школу мріяли і Єлизар з мамою – і ось він серед звичайних учнів. Вчителька зізнається, що попри свій 30-річний досвід, починати цей навчальний рік було лячно. "Він повинен навчитися жити в нашому середовищі. Я повинна його навчити писати, рахувати і все інше. Звичайно, більше уваги. Це звичайно, більше тепла і ніжності – добре, що я це можу дати, і щоб йому було цікаво, на жаль, він зранку ще плаче", - зізнається Ірина Кочерівець.

Кілька днів і хлопець адаптувався, в нього вже є улюблений предмет – малювання. Єдина відмінність від інших учнів – поруч із Єлизаром завжди асистент вчителя, це одна з умов інклюзивного класу. Людина, яка підказує, підтримує, допомагає. "Я бачу, як помічник вчителя, вчитель підійшли до нього, і ви знаєте, я спокійна. Мою дитину розуміють, підтримують, супроводжують, він із задоволенням біжить до школи, хоче спілкуватись із дітьми", - каже Тетяна Корент.

За новим законом, інклюзивний клас має бути у кожній школі, в якій хоче вчитися така дитина. Для влаштування в школу батькам необхідно отримати висновок спеціальної комісії – дитину мають оглянути психолог, лікар та педагог. Вони визначають, чи може вона навчатись за шкільною программою. Але, незважаючи на закон, до такої освіти, за даними міністерства, долучились лише 9% шкіл України. В Києві, де інклюзивне навчання не нове явище, цього року до школи пішли 535 особливих дітей.

Одна з таких шкіл розташована в Пісочині Харківської області – там усюди пандуси, немає порогів, ліфти та обладнані туалети. Її будували з нуля, і тут уже є дві особливі учениці на візочках. Навчалася додатково і їхня перша вчителька. "Дітки до нас звернулись ще у серпні, не було ніяких проблем, їх всі сприймають, як звичайних дітей, а вони і є звичайні діти", - каже педагог. Цього хочуть і самі діти – відчути, що вони цілком нормальні, і можуть жити нарівні з усіма.