Проблеми поведінки у дітей: звідки береться "група ризику"

Діти "групи ризику" - це такі діти, які потребують особливого ставлення, підвищеної уваги сім’ї, вихователя, вчителя. Група ризику – це несприйнятливість індивіда до засвоєння позитивного соціального досвіду людства, або різкі розходження між суспільними етичними нормами і поведінкою людини, її несприйнятливість до впливу інших людей, до тих чи інших виховних впливів.

У шкільній практиці виділяють такі групи дітей "групи ризику":

1) учні, що потребують медичної допомоги;

2) педагогічно запущені учні (соціально дезадаптовані; учні зі злочинною поведінкою; діти, що прогулюють заняття; „ізольовані” діти). Педзапущеність – нерозвиненість, неосвіченість і невихованість дитини, відставання розвитку дитини від власних можливостей, вимог віку, що викликані педагогічними причинами;

3) невстигаючі діти (з недоліками мотиваційної сфери, з недоліками пізнавальної діяльності, з несформованими прийомами навчальної діяльності, з недоліками розвитку психічних процесів, діти, що неадекватно використовують свої індивідуально-типологічні особливості).

Основні причини появи дітей "групи ризику":

1.Особливості сімейного виховання:

низький педагогічний і культурний рівень батьків (порушення єдності вимог до дитини та їх послідовності; відсутність чіткої організації життя дитини; бездоглядність; відсутність належного статевого виховання; неправильне ставлення до дитини: придушення особистості, загрози, фізичні покарання, надмірна опіка);
неблагополуччя сім’ї (конфліктність, аморальність, асоціальна поведінка батьків).
2.Особливості взаємодії педагога з дитиною:

слабке знання педагогом дитини, умов життя в сім’ї;
недостатня робота з батьками; неврахування індивідуальних особливостей дитини;
негативне стимулювання поведінки дитини;
недемократичний тип спілкування педагога;
недостатнє керівництво між особистісним спілкуванням та організацією навчально-виховного процесу.
3.Особливості особистості дитини:

неадекватність самооцінки та рівня домагань;
невміння спілкуватися;
відсутність сенсу та чіткої мети в житті;
відсутність суб’єкта турбот;
відсутність інтелектуальних та естетичних інтересів;
реакція на пережиту важку ситуацію;
емоційна недорозвиненість;
проблеми сфери мотивації та потреб;
психологічний інфантилізм;
відсутність дисциплінованості;
безвідповідальна поведінка.
4. Негативні приклади поведінки дорослих та референтних груп; спілкування з правопорушниками та з людьми, які мають шкідливі звички.

5.Неблагополуччя психологічного клімату в учнівському колективі, конфлікти з ровесниками.

6.Вплив засобів масової інформації.

7.Негативний вплив алкоголю та наркотиків.

8.Відхилення в психічному і фізичному розвитку.

Наш час породжує нові сучасні причини появи дітей групи ризику, зокрема:

погіршення соціально-економічних умов життя. У дітей відбуваються нашарування життєвоважливих проблем: на їх плечі лягають дорослі проблеми (безробіття, невпевненість батьків у завтрашньому дні, нестабільність життя тощо);
криза переорієнтації. Старі цінності відходять, нові приймаються нелегко, а вакуум – сприятливий ґрунт для розвитку негативного;
інформаційний бум – цілий потік інформації різного ґатунку. Дітям важко зрозуміти, що є правдою, що – ні. Як наслідок – депресія, падіння моральності;
омолодження сексуальних стосунків, що призводять до зростання венеричних захворювань, дітовбивства;
тенденція погіршення здоров’я. Часто діти не знають, що таке здоров’я і тому не бережуть його. Багато дітей мають тяжку спадковість, родові травми, несприятливі санітарно-побутові умови життя. Причиною погіршення здоров’я може стати екологічне забруднення.
Які ми можемо зробити висновки:

що проблема важковиховуваних дітей дійсно є актуальною для нашого суспільства, яку треба вирішувати на всіх рівнях (соціальному, внутрішньому, родинному і т. п.);
схильність до поведінки з відхиленням залежить від наявності певних особистісних якостей особистості дитини/підлітка, до яких належать агресивність, тривожність, відсутність або слабкість вольового контролю емоцій, невідповідальність, демонстративність та інші;
корекційну та профілактичну роботу бажано проводити з урахуванням особливостей дітей "групи ризику", а також психологічних особливостей дітей.