В Україні триває реформа інтернатних закладів для дітей. Головне її завдання - щоб кожна дитина змогла відчути родинне тепло, підтримку близьких людей і впевненість у майбутньому, пише Вечірній Київ. Проте, реформа "обросла" численними міфами, які спростовують у Національному офісі з реформи деінституціалізації, який створений при Уповноваженому Президента України з прав дитини.
Автор: Хрещатик
В Україні триває реформа інтернатних закладів для дітей. Головне її завдання - щоб кожна дитина змогла відчути родинне тепло, підтримку близьких людей і впевненість у майбутньому, пише Вечірній Київ.
Проте, реформа "обросла" численними міфами, які спростовують у Національному офісі з реформи деінституціалізації, який створений при Уповноваженому Президента України з прав дитини.
Один із них, що “інтернати закриють, а діти залишаться на вулиці”:
МІФ: Інтернати закриють, а діти опиняться на вулиці
ПРАВДА: Жоден інтернатний заклад не може бути закритий без оцінки потреб КОЖНОЇ дитини в ньому, аналізу наявних послуг у громаді.
Інтернат може припинити свою роботу тільки тоді, коли остання дитина знайшла свою родину чи пішла навчатись до навчального закладу з гуртожитком, або ж перейшла жити до малого групового будинку.
Інакше закрити інтернат не можна.
Як тільки ці умови будуть виконані, потреби в інституції просто не буде.
Тоді інтернат може трансформуватися у центр денного догляду, центр надання соціальних послуг, реабілітаційний центр, школу чи дитсадок тощо - все залежить від потреб конкретного регіону та громади.
Мета #ДІ - створити доступні й якісні послуги для сімей із дітьми. Суть реформи - надати ці послуги на місцях, тоді потреба в інтернатах відпаде сама по собі.
Наприклад, мамі-одиначці, що працює, не доведеться віддавати дітей в інтернат, де її дітей будуть годувати та доглядати. Адже сама вона не справляється з дитиною.
В деяких країнах для них передбачений соціальний транспорт, що доставить дітей у школу, де для них організована група подовженого дня і харчування, а ввечері їх доставлять додому, де на них чекатиме мама.

16 листопада 2026 р.
Чергова зустріч НЕформального клубу для підлітків почалась НЕстандартно. 😁Учасники зустрічі застали як наш маленький, але дуже відповідальний помічник-робопилосос закінчує прибирання. 😁Познімали відео, пораділи, що нарешті роботу можна віддати машині і відкрили засідання!

13 листопада 2026 р.
Як зробити так, щоб дитина знала свої права, могла розпізнати їх порушення і не боялася про це говорити? Як допомогти дорослим правильно підтримати дитину, яка пережила травматичний досвід? І як подбати про тих, хто щодня працює з чужим болем? На ці запитання відповідав проєкт «Підтримка без бар’єрів», який Жіночий консорціум України реалізував за фінансування Ради Європи.

12 листопада 2026 р.
У час війни ми дедалі частіше опиняємося поруч із людьми, які переживають втрату, страх, тривогу, розгубленість або сильне емоційне напруження. І не завжди розуміємо, як правильно реагувати, що сказати, як підтримати і водночас не зробити боляче ще більше. Саме про це говорила під час онлайн-тренінгу «Травмо-чутлива комунікація: як розмовляти з людиною у кризовому стані» психологиня-психотерапевтка Тетяна Пашко.