Суд дозволив Приватбанку перетворити неповнолітніх дітей на безхатченків

За позовом Приватбанку Рівненський районний суд ухвалив рішення, яким виселив родину Громенків з їхнього житла та перетворив трьох неповнолітніх дітей на безхатченків. Таке рішення суд ухвалив всупереч клопотанням органів опіки та піклування Рівненського району та в обхід виконавчої служби. Згідно рішення Приватбанк самочинно може реалізовувати майно Громенків без залучення судових виконавців…

У 2007 році родина Громенків уклала договір іпотеки з Приватбанком. Заставою до отриманої іпотеки був будинок, в якому мешкає родина, загальною площею трішки більше 25 кв.м. Йшов час, частину кредитних коштів разом з відсотками Громенки погашали банку, однак після 2010 року через економічну кризу для родини стало складно погашати борг перед банком. Тож банк звернувся до суду спочатку з позовом добровільного звільнення заставного майна, а згодом з вимогою примусово виселити родину Громенків з їхнього помешкання.

В травні 2014 року відбулося засідання Рівненського районного суду, в якому Приватбанк вимагав звільнити заставне майно. Суд, заслухавши усі сторони, ухвалив рішення задовольнити клопотання Приватбанку та виселити трьох неповнолітніх дітей з їхнього помешкання. Показово, що, ухвалюючи дане рішення, суд не взяв до уваги заперечення представника органу опіки та піклування, що був присутній на суді. Зокрема, представник Служби у справах дітей Рівненського району в ході судового засідання повідомила, що Приватбанк не отримував дозволу від служби на виселення дітей і такого дозволу служба не надасть, оскільки у неповнолітніх дітей, окрім заставного житла, жодного іншого немає. Іншими словами, якщо суд ухвалить рішення про примусове виселення дітей, вони опиняться на вулиці або в притулку. Незважаючи на ці аргументи, суд все ж таки ухвалив рішення примусово виселити родину з їхнього будинку. Для того, щоб уникнути звинувачень у заангажованості, ми попросили прокоментувати ухвалу суду і подальшу долю дітей начальника Рівненської служби у справах дітей Андрія Міщеню.

- На жаль, такі ухвали суду непоодинокі. На сьогодні до нас надходить чимало звернень від виконавчої служби щодо дозволу на виселення дітей з їхнього помешкання, яке є заставою. Зазвичай ми відмовляємо виконавцям у такому дозволі, адже першочергове завдання нашої служби - захищати дітей. Думаю, що і в цьому випадку відповідний орган опіки і піклування не надасть дозволу на примусове виселення дітей з їх помешкання. А тому виконавча служба буде змушена звернутися до суду змінити процедуру виконання даного рішення, - зазначив Андрій Міщеня.

Справді, згідно частини 4 статті 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян та безпритульних дітей» для укладення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користуванням яким мають діти, потрібен попередній дозвіл органів опіки та піклування. Тож у випадку з Приватбанком для отримання іпотеки родина Громенків мала б отримати дозвіл від органу опіки для застави їхнього помешкання. Так само й Приватбанк мав би отримати дозвіл від цього органу для примусового виселення дітей. Однак цього не сталося.

Разом з цим відповідно до пункту 4.5.9 інструкції з організації примусового виконання рішень, «якщо такий дозвіл не надано, державний виконавець звертається до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання. Якщо судом не встановлено (змінено) спосіб і порядок виконання, державний виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а в разі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувачу…»

Як видно з цієї інструкції, виконавча служба після відмови у дозволі на примусову реалізацію будинку Громенків мала б звернутися до суду за зміною способу виконання ухвали або ж взагалі залишила б ухвалу суду без виконання. Очевидно, що це розумів Приватбанк та суддя. А тому в ухвалі суд надав Приватбанку всі необхідні права для продажу будинку в обхід виконавчої служби. В результаті Приватбанк отримав всі права для виселення неповнолітніх дітей, а держава втратила механізми для їхнього захисту…