Зараз на ринку сурогатного материнства в Україні пропозицій більше, ніж пар, які знаходяться в пошуку відповідного «гестаційного кур’єра» (так, згідно з прийнятою класифікацією ВООЗ, називають сурогатну маму). В Україні така послуга цілком законна, тому нерідкі випадки, коли пари з країн, де сурогатне материнство заборонене, їдуть за дитиною саме в Україну. Але в ООН вже б’ють на сполох з приводу прав дітей, народжених подібним чином.
Автор: etcetera.media
Зараз на ринку сурогатного материнства в Україні пропозицій більше, ніж пар, які знаходяться в пошуку відповідного «гестаційного кур’єра» (так, згідно з прийнятою класифікацією ВООЗ, називають сурогатну маму). В Україні така послуга цілком законна, тому нерідкі випадки, коли пари з країн, де сурогатне материнство заборонене, їдуть за дитиною саме в Україну. Але в ООН вже б’ють на сполох з приводу прав дітей, народжених подібним чином.
ФАКТ. У березні 2018 року спеціальний доповідач ООН з питань торгівлі дітьми та сексуальної експлуатації дітей Мод де Бур-Букуіккіо закликала терміново вжити заходів для захисту прав дітей, народжених сурогатними матерями. За її словами, поширення такої послуги в умовах відсутності міжнародно-правових норм щодо її регулювання загрожує тим, що діти можуть перетворитися на товар.
МІЖНАРОДНІ ДІТИ. Домовленості про виношування дитини все частіше укладаються між людьми з різних країн світу, а це ускладнює правове регулювання між суб’єктами і захист прав дитини.
Мод де Бур-Букуіккіо, спецдоповідач ООН з питань торгівлі дітьми та сексуальної експлуатації дітей:
Сурогатне материнство має в терміновому порядку стати предметом міжнародного права. Країни, залучені в процес, повинні, перш за все, захищати дітей і не допускати їх дискримінації, незалежно від відмінностей в законодавстві.
ДОГОВІР КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ. Зараз, якщо сурогатна мати отримує винагороду, в міжнародному праві весь процес відповідає визначенню купівлі-продажу. За словами Бур-Букуіккіо, саме так і виглядає ситуація в ряді країн.
В ООН наполягають на тому, що до регулювання процесу повинні підключатися суди та інші компетентні органи. Приватні контракти між батьками-замовниками та сурогатною матір’ю, як правило, не надають достатніх гарантій захисту прав людини.
МАМИ З ТРЕТІХ КРАЇН. Захисників прав людини також турбує тенденція, коли генетичні батьки з розвинених країн вибирають сурогатних матерів з країн, що розвиваються, де цей процес або зовсім не контролюється, або регулюється недостатнім чином.
Мод де Бур-Букуіккіо, спецдоповідач ООН з питань торгівлі дітьми та сексуальної експлуатації дітей:
Подібного роду практика призводить до дисбалансу сил і підвищує вразливість дітей і сурогатних матерів перед різними формами експлуатації.
Зараз, коли ряд країн переглядає свою політику щодо сурогатного материнства, експерт закликала всі держави підтримати ініціативу зі створення системи міжнародного правового регулювання.
І хоча в Україні сурогатне материнство прописано в Сімейному кодексі, який набрав чинності 1 січня 2004 року, норми, зазначені там, стосуються тільки прав потенційних батьків і жінки, яка народжує для них дитину. Про права самої дитини нічого не сказано.
24 вересня 2026 р.
Стосунки між поколіннями ніколи не були простими. А сьогодні, коли через війну та вимушене переселення родини знову частіше опиняються в ситуації спільного проживання, питання взаєморозуміння між батьками, дітьми, бабусями й дідусями стає особливо важливим. Саме цій темі був присвячений онлайн тренінг «Три покоління під одним дахом: як побудувати безпечні кордони з бабусями й дідусями без війни в родині»
23 вересня 2026 р.
До Київського хабу проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина IV» звернулася вчителька сьомого класу одного з ліцеїв. Через постійні ворожі обстріли її учні знову навчаються онлайн. Але разом із уроками в їхньому житті багато тривог, страхів, виснаження і гостра нестача звичайного спілкування з друзями, однокласниками, вчителями.
22 вересня 2026 р.
Нещодавно ми розповідали як фахівчині Запорізького хабу проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина IV» працюють з мамами і бабусями, які живуть у шелтері для ВПО «Червона Калина». А сьогодні розповідь про те, як вони працюють з тамтешніми дітьми.
