Телеканали використовують дітей і порушують їхні права заради рейтингу, – Нацрада

Незважаючи на відсутність ряду необхідних інструментів для роботи, Нацрада з питань телебачення та радіомовлення потрібна. Таку думку в інтерв’ю «Главкому» висловила перший заступник голови Нацради Ольга Герасим’юк.

«Не можна відмінити якусь важливу державну функцію через те, що її погано прописано. А це раніше робилося старим законом в інтересах тих, хто ЗМІ тримав як засіб захисту своїх бізнесових чи політичних інтересів. Просто функцію треба вдосконалити», - зазначила вона.

За її словами, у кожній країні світу є регулятор медіаринку.

«Ми входимо в EPRA – Європейську платформу регуляторів, і часто обговорюємо там подібні проблеми. На цій платформі ми розглядаємо питання, які турбують нас: незалежність регулятора від політичного впливу, економічних преференцій, питання захисту дітей від шкідливого контенту, аби забезпечити їм можливість не бути травмованими та використаними. В кожній країні, особливо щодо останнього, запроваджена сувора регламентація. У нас же на спроби захистити дітей розповідають, що Нацрада намагається щось «насадити», – з СТБ, наприклад, у нас йдуть постійні дискусії...», - сказала Герасим’юк.

Питання Нацради до телеканалу СТБ, як додала вона, стосуються не тільки програм «Люба, ми вбиваємо дітей» чи «Давай поговоримо про секс?».

«Все почалося, коли ведучий-психолог одного з шоу ставив в ефірі двом нещасним неповнолітнім дівчатам, яких ґвалтував їхній батько, «дорослі», а насправді некоректні й не мотивовані ніякою соціальною значимістю запитання – чи робили ви те і те своєму татові? Потім СТБ палко пояснював, що це соціально важлива тема, і що люди, коли це побачать, почнуть скрізь з цим боротись», - розповіла вона.

«Але це неправда, - додала перший заступник голови Нацради, - це – просто використання дітей, порушення їхніх прав заради банального рейтингу. Ми мали дуже голосний скандал з цього приводу, і після цього почали планомірно проводити зустрічі з телевізійниками, запроваджувати з ними дискусії, запрошувати психологів. Але спротив шалений. СТБ, до речі, нещодавно після всіх наших нібито порозумінь все одно поставило в ефір жахливого змісту ролики – ну, й отримало попередження».

Всі розмови про розуміння, як зазначає Герасим’юк, є неправдою: комерційні канали думають не так про етику, як про грошовиту сенсацію.

«Ми їм кажемо: визнайте, що ви це робите, щоб вихопити на «полуничці», на порушенні людського права собі цифри (рейтингу, - «Главком»). Ні, – пафосно відповідають нам, – ми таким чином змінюємо суспільство. Але все ж у цих дискусіях зараз ми вже прийшли й до певної, хоч і дуже проміжної, межі – виписуємо кодекс правил, методику показу програм на теми сексуального насильства над дітьми. В робочу групу були запрошені представники усіх каналів, всього ринку, і методом консультацій ми все-таки виробили це. Скоро у нас буде зустріч, де, сподіваємося, вони це підпишуть. Але це не буде регуляторним актом», - розповіла вона.

«Знову ж таки повертаюсь до наших повноважень – в законі про Нацраду записано все і ні про що. Так, Нацрада зобов'язана пильнувати мораль, а як? Я їм кажу – ось це не можна робити, а вони відповідають – ідіть звідси, художник так бачить. Ось вам відповідь на питання, чого нам бракує – чітко визначених механізмів, як реалізувати те, що на нас покладено. Ще більша проблема зараз виникла з тим, що новим законом, який регулює ліцензування, ліцензії мовників, прирівняні до ліцензій, якими регулюється, наприклад, пошиття одягу. Таким чином ми позбавляємося не лише прав – ми не можемо виконувати свій обов'язок по регуляції інформаційного простору, бо він прирівняний до звичайних економічних господарських питань. Згідно з законом, ми залежимо від команди з Кабміну, якому, до речі не підзвітні, – і Кабмін може вплинути на те, кому видавати ліцензію й на скільки», - сказала Герасим’юк.