
Вони працюють тимчасовими батьками. Патронатні сім'ї приймають дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах. Це своєрідна домашня альтернатива Центрам соціально-психологічної реабілітації. Така форма виховання вісім років існувала в Україні як експеримент. А цього року держава уперше виділила гроші на створення 154 патронатних родин і оголосила набір батьків-вихователів.
Автор: 5 канал
Вони працюють тимчасовими батьками. Патронатні сім'ї приймають дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах. Це своєрідна домашня альтернатива Центрам соціально-психологічної реабілітації. Така форма виховання вісім років існувала в Україні як експеримент. А цього року держава уперше виділила гроші на створення 154 патронатних родин і оголосила набір батьків-вихователів.
Наталя і Анатолій працюють патронатними вихователями. До них, замість центрів соціально-психологічної реабілітації чи будинків дитини, на тимчасове виховання потрапляють діти, які опинилися у складних обставинах. Кожна історія - це трагедія. Таких історій родина вивчила вже сім. Уперше - три з половиною роки тому - взяла до себе Івана.
"Він жив із бабусею і співмешканцем бабусі, а потім бабуся померла. І співмешканець привів його в службу, бо розумів, що він йому ради дати не може", - розповідає патронатний вихователь Наталія Базильчук.
Хлопчик жив у тимчасовій родині, доки соцслужби не знайшли для нього прийомних батьків. Потім була дитина горе-матері, яку позбавили батьківських прав.
"Мама наркозалежна. Дитину вилучили. Тісно співпрацювали з цією мамою, давали їй шанс. Вона пішла на реабілітацію, але не вистачило сили. Потім знайшлася сім’я, яка взяла під опіку з подальшим усиновленням", - згадує Наталія.
Ще близько року сім'я була прихистком для 15-річної вагітної сироти.
"Неповнолітня вагітна, яку ми взяли вже на 7 місяці вагітності, з якою ми народжували разом, яка у нас була потім ще 10 місяців з дитиною", - розповідає Наталія.
Патронатних родин в Україні всього сім. Ця форма реабілітації і виховання вісім років була експериментальною. Її запровадив і фінансував благодійний фонд, потім долучилися місцеві бюджети. Результати помітили в Мінсоцполітики.
"За цей період пройшло більше 90 дітей, які були повернуті до біологічних сімей, влаштовані в сімейні форми виховання, усиновлені. Усе це показало те, що, можливо, не треба на рівні міста, району створювати якісь великі заклади, утримувати, наприклад, будівлі, директорів, бухгалтерів. Достатньо мати в районі 1 або 2 патронатні сім’ї, які готові прийняти дитину", - зазначив директор департаменту захисту прав дітей та усиновлення Мінсоцполітики Руслан Колбаса.
Цього року уперше виділили гроші з держбюджету. Хочуть створити 154 патронатні родини. В них діти перебуватимуть до півроку. Батькам-вихователям платитимуть п'ять прожиткових мінімумів. Ще два - виділятимуть на дитину. Нині триває пошук потенційних родин. Та поки охочих небагато. На Черкащині наважилася на патронатне батьківство сім'я Телегань. Відвідують спеціальні тренінги.
"Відбиралися батьки, які вже мають досвід виховання дітей позитивний. Щоб батьки не працювали, весь вільний час віддавати дитині. Тому це мають бути дорослі, самодостатні люди. Ще дуже важливо тут - класні сімейні цінності", - говорить тренер з патронатного виховання Ольга Рак.

13 листопада 2026 р.
Як зробити так, щоб дитина знала свої права, могла розпізнати їх порушення і не боялася про це говорити? Як допомогти дорослим правильно підтримати дитину, яка пережила травматичний досвід? І як подбати про тих, хто щодня працює з чужим болем? На ці запитання відповідав проєкт «Підтримка без бар’єрів», який Жіночий консорціум України реалізував за фінансування Ради Європи.

12 листопада 2026 р.
У час війни ми дедалі частіше опиняємося поруч із людьми, які переживають втрату, страх, тривогу, розгубленість або сильне емоційне напруження. І не завжди розуміємо, як правильно реагувати, що сказати, як підтримати і водночас не зробити боляче ще більше. Саме про це говорила під час онлайн-тренінгу «Травмо-чутлива комунікація: як розмовляти з людиною у кризовому стані» психологиня-психотерапевтка Тетяна Пашко.

12 листопада 2026 р.
Листопад у нашому НЕформальному клубі – місяць прав, сексуальної просвіти та нових відкриттів! 🔥А на нещодавній зустрічі було дещо особливе! Ми дістали нашу минулорічну капсулу часу,😳ті самі листи, які ми самі написали собі в майбутнє. І тепер змогли перечитати, про що мріяли, чого чекали та якими бачили себе рік тому.