
Нещодавно ми розповідали як фахівчині Запорізького хабу проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина IV» працюють з мамами і бабусями, які живуть у шелтері для ВПО «Червона Калина». А сьогодні розповідь про те, як вони працюють з тамтешніми дітьми.
Автор: Жіночий консорціум України
Джерело: https://wcu-network.org.ua/
Нещодавно ми розповідали як фахівчині Запорізького хабу проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина IV» працюють з мамами і бабусями, які живуть у шелтері для ВПО «Червона Калина». А сьогодні розповідь про те, як вони працюють з тамтешніми дітьми.
Під час циклу тьюторингових та арттерапевтичних занять з дітьми та підлітками говорили про школу, згадували літо, малювали, ліпили і шукали внутрішню силу в собі.
Наприклад під час заняття, присвяченого поверненню до школи діти розбиралися зі своїми переживаннями: що робити, коли канікули закінчилися, як організувати себе і не розгубитися перед новим навчальним навантаженням.
Разом із фахівчинею діти знижували тривожність, вчилися самоорганізації та говорили про те, як підтримувати одне одного. Адже коли поруч друзі, повертатися до школи трохи легше.
На арттерапевтичному занятті «Моє яскраве літо» діти створювали власні аплікації: розмальовували заготовки, доповнювали їх повітряним пластиліном, поєднували малювання і ліплення.
Яскраві кольори, робота руками, тактильні відчуття – усе це допомагало переключитися, розвантажити голову й стабілізувати емоційний стан. А ще повернутися до приємних літніх спогадів, відчути радість і безпеку через творчість.
Під час заняття «Мої вподобання» діти говорили про те, що їм подобається, що їх цікавить, що в них виходить найкраще. Через власні інтереси вони шукали свої сильні сторони й говорили про те, як можуть використовувати їх у повсякденному житті.
Так крок за кроком у дітей формувалося відчуття власної унікальності, зміцнювалися внутрішні ресурси та емоційна життєстійкість. І знову важливим виявилося те, що поруч є інші діти, з якими можна поговорити, посміятися і підтримати одне одного.
Нагадаємо, що проєкт «Допомога, відновлення, відбудова заради дітей та України, про яку вони мріють» стартував влітку 2022 року у п’яти регіонах: Запорізькій, Сумській, Миколаївській, Київській та місті Києві. А з початку 2026 року у цих же регіонах продовжується інша частина проєкту «Допомога, відновлення, відбудова заради дітей в Україні». За більш як чотири роки роботи десятки тисяч сімей з дітьми, людей з інвалідністю та похилого віку, ВПО, що найбільше постраждалими від війни отримали гуманітарну, просвітницьку та соціально-психологічну допомогу, діти отримали гранти на реалізацію своїх ініціатив у громадах, жінки пройшли навчання у грантовій школі та отримали гранти на розвиток малого бізнесу. Серед багатьох позитивних результатів проєкту став посібник із правилами гуманітарної роботи для ГО, який команда проєкту створила, спираючись на власний досвід роботи.
Проєкт впроваджується у співпраці та за підтримки ERIKS Development Partner та Radio Aid (Швеція).







13 листопада 2026 р.
Як зробити так, щоб дитина знала свої права, могла розпізнати їх порушення і не боялася про це говорити? Як допомогти дорослим правильно підтримати дитину, яка пережила травматичний досвід? І як подбати про тих, хто щодня працює з чужим болем? На ці запитання відповідав проєкт «Підтримка без бар’єрів», який Жіночий консорціум України реалізував за фінансування Ради Європи.

12 листопада 2026 р.
У час війни ми дедалі частіше опиняємося поруч із людьми, які переживають втрату, страх, тривогу, розгубленість або сильне емоційне напруження. І не завжди розуміємо, як правильно реагувати, що сказати, як підтримати і водночас не зробити боляче ще більше. Саме про це говорила під час онлайн-тренінгу «Травмо-чутлива комунікація: як розмовляти з людиною у кризовому стані» психологиня-психотерапевтка Тетяна Пашко.

12 листопада 2026 р.
Листопад у нашому НЕформальному клубі – місяць прав, сексуальної просвіти та нових відкриттів! 🔥А на нещодавній зустрічі було дещо особливе! Ми дістали нашу минулорічну капсулу часу,😳ті самі листи, які ми самі написали собі в майбутнє. І тепер змогли перечитати, про що мріяли, чого чекали та якими бачили себе рік тому.