
Дівчина в біді, лицар-рятівник, весілля — як фінал казки. Подібні сюжети фактично зникли з екранів, адже сучасні дитячі мультфільми транслюють інші цінності та моделі поведінки. НВ Шопінг вирішив дізнатися, чому це відбувається.
Автор: Новое время
Дівчина в біді, лицар-рятівник, весілля — як фінал казки. Подібні сюжети фактично зникли з екранів, адже сучасні дитячі мультфільми транслюють інші цінності та моделі поведінки. НВ Шопінг вирішив дізнатися, чому це відбувається.
До сильних мультгероїнь ми вже звикли. Ще з 90-х років почав утверджуватися в касових дитячих фільмах та мультиках образ принцеси, що б'ється, стріляє, рятує світ, а не чекає прекрасного принца. Покоління дівчат, що обожнювали Покахонтас і Баффі виросло, а їхні доньки знають безліч принцес із сильним характером. Меріда, Мулан, Ваяна, Ельза чи Рая — щороку цей список поповнюється новими персонажами. А як же герої-чоловіки для синів?
Трансформація героя
Якщо проаналізувати касові дитячі мультфільми останніх років, можна помітити тренд переосмислення маскулінності. Класичний хоробрий лицар-захисник змінився або й зовсім зник.
Зірки гуляють з дітьми в дитячих візочках, годують з ложечки, готують страви та прибирають… А скільки «вірусних відео», де татусі різних країн танцюють з малюками!
Чому це відбувається?
До 70-х років ХХ сторіччя роль зразкового батька обмежувалась матеріальним забезпеченням родини. Для багатьох культур був характерний феномен «відсутнього батька». Війни, державні справи, підкорення кар'єрних вершин, праця за межами дому — ось сфери розвитку для справжніх чоловіків, а виховання дітей вважалась виключно компетенцією жінок.
Сучасне демократичне суспільство творить новий тип чоловіка, чий авторитет у соціумі залежить не лише від кар'єрних досягнень, а й від ряду м’яких навичок, серед яких: емпатія, толерантність, уміння працювати в команді та усвідомлене батьківство. Цей чоловік приймає, що у жінки є власні плани, амбіції, бажання і можливість брати на себе частину обов’язків із забезпечення родини. Вона може працювати у дві зміни, тому потребує чоловіка-партнера, а не виключно захисника та годувальника. Сучасність диктує потребу побудови егалітарного суспільства з рівними можливостями для усіх його членів, а дитяча медіапродукція допомагає масово транслювати ці ідеї, створюючи нових героїв.
Думка експерта.
Олександра Єгорова, психолог:
Приємно бачити, як образ чоловіка в медіа поступово змінюється. В радянських мультиках чоловік-батько був «відсутнім» у прямому й переносному значенні. Майже не було дитячих фільмів, що показують родину. Чоловіків зображували пасивними, тими, що ховаються за газетою чи дружиною. Або ж зображували «караючого батька», який б'є дітей просто так, як у мультфільмі «Восьминіжки». Навіть у підручниках не було тата. З чого починався «Буквар», пам’ятаєте? «Мама миє раму». А що робить тато? Існує безліч стереотипів щодо образу і ролі батька, на жаль, все ще транслюється в книжках, мультфільмах, підручниках.
Тішить те, що нині з’являються фільми й мультфільми, у яких ми бачимо різні ролі чоловіків, їхні емоції, вразливість: «Мулан», «Немо», «Дангал», «Пеле», «Ельф», «Dad»,"У пошуках щастя" та інші.
Чи впливають сучасні тренди зображення чоловіків на свідомість дітей та підлітків? Звичайно так, адже ми є тим, що ми бачимо. Американський психолог Альберт Бандура у своїх дослідженнях описує «мавпячий ефект», який доводить, що діти схильні наслідувати те, що бачать. В тому числі, і на екранах. Тому дуже важливо, щоб змалку вони могли спостерігати різноманітні образи чоловіків: «дбайливого тата», «партнера», «командного гравця». Знати, що справжня сила батька проявляється не в покаранні, а в підтримці.
Звісно, в перші сім років життя діти вчаться, спостерігаючи та імітуючи поведінку, тому значний вплив має реальний батько та інші авторитетні чоловіки. Хлопчики наслідують моделі поведінки тата, говорять: «Хочу бути як тато!», або прагнуть протилежного: «Не буду таким, як він!». Дівчата ж утверджуються у своїй жіночності, якщо є батько, який ними захоплюється. Батько — перший важливий чоловік в житті дівчинки, тож у спілкуванні з чоловіками дорослі дівчата використовують ті рольові моделі, які бачать у родині.

13 листопада 2026 р.
Як зробити так, щоб дитина знала свої права, могла розпізнати їх порушення і не боялася про це говорити? Як допомогти дорослим правильно підтримати дитину, яка пережила травматичний досвід? І як подбати про тих, хто щодня працює з чужим болем? На ці запитання відповідав проєкт «Підтримка без бар’єрів», який Жіночий консорціум України реалізував за фінансування Ради Європи.

12 листопада 2026 р.
У час війни ми дедалі частіше опиняємося поруч із людьми, які переживають втрату, страх, тривогу, розгубленість або сильне емоційне напруження. І не завжди розуміємо, як правильно реагувати, що сказати, як підтримати і водночас не зробити боляче ще більше. Саме про це говорила під час онлайн-тренінгу «Травмо-чутлива комунікація: як розмовляти з людиною у кризовому стані» психологиня-психотерапевтка Тетяна Пашко.

12 листопада 2026 р.
Листопад у нашому НЕформальному клубі – місяць прав, сексуальної просвіти та нових відкриттів! 🔥А на нещодавній зустрічі було дещо особливе! Ми дістали нашу минулорічну капсулу часу,😳ті самі листи, які ми самі написали собі в майбутнє. І тепер змогли перечитати, про що мріяли, чого чекали та якими бачили себе рік тому.