
Студенти, викладачі, а також небайдужі жителі Черкас створили 17 книг першої в регіоні бібліотеки тактильних видань ручної роботи для слабозорих та незрячих дітей.
Автор: Українська правда
Студенти, викладачі, а також небайдужі жителі Черкас створили 17 книг першої в регіоні бібліотеки тактильних видань ручної роботи для слабозорих та незрячих дітей.
Проект має назву "Тактильні книжки для слабозорих та незрячих дітей", йдеться на сайті ЧНУ ім. Богдана Хмельницького.
Книги будуть передані до Черкаської загальноосвітньої школи-інтернату. Користуватися ними зможуть 4 навчальних заклади міста для дітей із порушеннями зору, а також дошкільнята.
Над створення кожної книжки працювали більше 2 місяців.
Тактильна книга має об’ємні зображення, виготовлені з різноманітних матеріалів, які на дотик максимально близькі до оригіналу.
Читаючи ці книжки, обстежуючи об’ємні предмети з різного матеріалу пальцями рук, незряча дитина дізнається про те, що не можна пояснити словами, та засвоює тривимірність простору і об’єм.

13 листопада 2026 р.
Як зробити так, щоб дитина знала свої права, могла розпізнати їх порушення і не боялася про це говорити? Як допомогти дорослим правильно підтримати дитину, яка пережила травматичний досвід? І як подбати про тих, хто щодня працює з чужим болем? На ці запитання відповідав проєкт «Підтримка без бар’єрів», який Жіночий консорціум України реалізував за фінансування Ради Європи.

12 листопада 2026 р.
У час війни ми дедалі частіше опиняємося поруч із людьми, які переживають втрату, страх, тривогу, розгубленість або сильне емоційне напруження. І не завжди розуміємо, як правильно реагувати, що сказати, як підтримати і водночас не зробити боляче ще більше. Саме про це говорила під час онлайн-тренінгу «Травмо-чутлива комунікація: як розмовляти з людиною у кризовому стані» психологиня-психотерапевтка Тетяна Пашко.

12 листопада 2026 р.
Листопад у нашому НЕформальному клубі – місяць прав, сексуальної просвіти та нових відкриттів! 🔥А на нещодавній зустрічі було дещо особливе! Ми дістали нашу минулорічну капсулу часу,😳ті самі листи, які ми самі написали собі в майбутнє. І тепер змогли перечитати, про що мріяли, чого чекали та якими бачили себе рік тому.