
У місті відбувся семінар «Аутизм і освіта: від міфу до реальності», у якому взяли участь активісти громадських організацій, вихователі дітей-аутистів, а також їхні батьки. Дорослих навчали, як уникнути небажаної поведінки маленьких аутистів, адже часто ці діти по-своєму реагують на навколишній світ.
Автор: ВолиньPost
У місті відбувся семінар «Аутизм і освіта: від міфу до реальності», у якому взяли участь активісти громадських організацій, вихователі дітей-аутистів, а також їхні батьки. Дорослих навчали, як уникнути небажаної поведінки маленьких аутистів, адже часто ці діти по-своєму реагують на навколишній світ.
Про це пише «Район.Луцьк».
За словами фахівця реабілітаційного центру «Джерело» Тетяни Дудіної зі Львова, в Україні про маленьких аутистів найбільше знають не медики, а їхні батьки. Найяскравіша ознака аутизму – це нездатність хворого взаємодіяти з навколишнім світом. Цей стан – вроджений. Певні симптоми в малюків можна виявити навіть до року. Рання діагностика аутизму можлива у розвинених європейських країнах і США.
«Зараз, коли я вже дуже багато знаю про аутизм, то я розумію, що нам до року можна було поставити діагноз, але якщо взяти нашу медичну картку, то там скрізь зазначено, що все розвивається згідно з нормами. Але в півтора роки почалися наші походи по неврологах, різних лікарях і діагноз нам поставили у віці 2,4. Це досить рано як для України і досить пізно як для світу. Тому що в Штатах у півтора роки діти обов’язково проходять скринінг, щоб визначити, чи дитина в зоні ризику чи ні», − розповіла Тетяна Дудіна.
Ознаки, за якими можна запідозрити аутизм у дитини, − різні. Такі дітки можуть не реагувати на своє ім’я, мають поведінкові, сенсорні чи мовленнєві порушення.
«Може бути сто ознак. В однієї дитини проявляться якихось 5 ознак, в іншої – інші 10. Але однозначно має насторожити те, що дитина не наслідує. Тому що вже до року дитина дуже часто дає па-па, показує, яка вона велика, має вказівний жест. А в дитини з аутизмом нема цього вказівного жесту. А ще ці дітки уникають зорового контакту. За цим треба стежити. От ми зараз з вами розмовляємо, я дивлюся вам в очі. Дитина з аутизмом буде дивитися мимо вас, попри вас, але не на вас», − зазначила Тетяна Дудіна.
Наразі батьки дітей-аутистів гуртуються навколо громадських організацій, які допомагають розібратися, як правильно поводитися і навчати таких особливих діток. Експерти переконані: щоб змінити поведінку дітей-аутистів, спочатку треба перепрограмувати дорослих. Тож займаються не тільки з малюками, а й із батьками.

16 листопада 2026 р.
Чергова зустріч НЕформального клубу для підлітків почалась НЕстандартно. 😁Учасники зустрічі застали як наш маленький, але дуже відповідальний помічник-робопилосос закінчує прибирання. 😁Познімали відео, пораділи, що нарешті роботу можна віддати машині і відкрили засідання!

13 листопада 2026 р.
Як зробити так, щоб дитина знала свої права, могла розпізнати їх порушення і не боялася про це говорити? Як допомогти дорослим правильно підтримати дитину, яка пережила травматичний досвід? І як подбати про тих, хто щодня працює з чужим болем? На ці запитання відповідав проєкт «Підтримка без бар’єрів», який Жіночий консорціум України реалізував за фінансування Ради Європи.

12 листопада 2026 р.
У час війни ми дедалі частіше опиняємося поруч із людьми, які переживають втрату, страх, тривогу, розгубленість або сильне емоційне напруження. І не завжди розуміємо, як правильно реагувати, що сказати, як підтримати і водночас не зробити боляче ще більше. Саме про це говорила під час онлайн-тренінгу «Травмо-чутлива комунікація: як розмовляти з людиною у кризовому стані» психологиня-психотерапевтка Тетяна Пашко.