
18-го вересня пішли з дому вихованці дитячого будинку сімейного типу. Вдень 22-го вересня стало відомо про місце знаходження дітей. Чотири дні хлопці переховувалися у лісі, харчувалися печеною картоплею та грілися біля багаття.
Автор: poltava.today
18-го вересня пішли з дому вихованці дитячого будинку сімейного типу. Вдень 22-го вересня стало відомо про місце знаходження дітей. Чотири дні хлопці переховувалися у лісі, харчувалися печеною картоплею та грілися біля багаття.
На засіданні постійної комісії з питань соціального захисту населення, охорони здоров’я, материнства і дитинства обговорювали вимогу батьків повернути додому трьох неповнолітніх.
Зі слів голови ГО «Громадський Майдан Полтавщини» Лещенка Олександра стало відомо, що дітей забрали, сказали, що для зустрічі з психологом, жодних документів батькам на руки не було видано, вони є відповідальними за цих дітей, але вже більше чотирьох діб дітей не віддають, більше того, навіть телефони у них відібрали, щоб вони не могли спілкуватися з батьками.
Батько-вихователь Шкаловський Михайло Павлович пояснив ситуацію:
Мій знайомий знайшов дітей, коли ми приїхали машиною, я зателефонував в обласну поліцію, в міську поліцію, в службу у справах дітей і повідомив, що зараз я везу дітей додому. Мені телефонує Михайленко Тарас Григорович каже, що терміново їдьте закривати справу у наш відділ. Ми приїжджаємо, нас чекають Буднікова Ольга Леонідівна, психолог, чекає вся поліція, збирають нараду і спочатку я був присутнім у кабінеті, а потім сказали, будь ласка залиште, буде робота з психологом. Після цього Едік каже, що мені там не подобається, він викладає факти, які можуть підтвердити і школа, і всі наші сусіди. І на підставі всіх цих заяв, вони нам дітей не віддають. Я зателефонував дружині, вона з іншими дітьми приїжджає сюди, і майже до восьмої години вечора була перепалка, тому, що у поліції на нас давили, що у нас немає прав забрати, а вони не мали права віддавати.
Директор Полтавського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Буднікова Ольга Леонідівна намагалася з’ясувати обставини та умови перебування дітей у сім’ї:
У травні 2016 року старший із братів, Чвертко Едуард, тікає з дому, нас було повідомлено, що дитина знайшлася. Психологи повинні попрацювати з родиною, які обставини змусили дитину так вчинити та, що потрібно зробити, щоб такого не було. Батько-вихователь не дозволяє нам працювати з дитиною без його присутності. Цього разу втекло троє дітей, Едуард і з ним два брати – Олег (11 років) та Данило( 10 років) у неділю 18 вересня о 15 годині, дітей не було вдома, ми дізналися про це у вівторок ввечері, о 16 годині, коли батько-вихователь повідомив нам, що він їде до поліції складати заяву. Коли діти з’явилися, нас запросив у поліцію Тарас Григорович Михайленко для того, щоб був присутній психолог при допиті неповнолітніх. Я можу сказати, як свідок опитування, що на питання відповідав тільки старший Едуард, менші перебували у такому стані, що навіть головою не махали, це зрозуміло, адже вони розуміють, що їх знайшли, вони не поверталися додому. Батьків попросили вийти із кабінету для того, щоб скласти об’єктивну ситуацію, щоб діти не боялися відповідати. Едік повідомив, що не хоче повертатися, причину я називати не буду до вирішення питання перебування дитини у цій сім’ї. Ми бачимо позитивні характеристики сім’ї: діти навчаються, одягнені, грають на музичних інструментах, відвідують церкву, а з іншого боку – за два роки у нас дві втечі, можливо у сім’ї щось не так.
На сьогодні діти знаходиться у Полтавському обласному притулку «Любисток». Як повідомила Тарашевська Світлана Казимирівна, служба у справах дітей Шевченківського району вислухає батьків, якщо вони бажають продовжувати виховання та враховуючи висновки, які надасть психолог реабілітаційного центру буде прийнято рішення щодо подальшого місця перебування дітей. Батьки мають право повернути дітей, для цього їм потрібно звернутися з підтримкою юриста до правоохоронних органів.

13 листопада 2026 р.
Як зробити так, щоб дитина знала свої права, могла розпізнати їх порушення і не боялася про це говорити? Як допомогти дорослим правильно підтримати дитину, яка пережила травматичний досвід? І як подбати про тих, хто щодня працює з чужим болем? На ці запитання відповідав проєкт «Підтримка без бар’єрів», який Жіночий консорціум України реалізував за фінансування Ради Європи.

12 листопада 2026 р.
У час війни ми дедалі частіше опиняємося поруч із людьми, які переживають втрату, страх, тривогу, розгубленість або сильне емоційне напруження. І не завжди розуміємо, як правильно реагувати, що сказати, як підтримати і водночас не зробити боляче ще більше. Саме про це говорила під час онлайн-тренінгу «Травмо-чутлива комунікація: як розмовляти з людиною у кризовому стані» психологиня-психотерапевтка Тетяна Пашко.

12 листопада 2026 р.
Листопад у нашому НЕформальному клубі – місяць прав, сексуальної просвіти та нових відкриттів! 🔥А на нещодавній зустрічі було дещо особливе! Ми дістали нашу минулорічну капсулу часу,😳ті самі листи, які ми самі написали собі в майбутнє. І тепер змогли перечитати, про що мріяли, чого чекали та якими бачили себе рік тому.