19 лютого у Вінницькому обласному художньому музеї презентували соціальний фотопроект «Стоп шкільний терор», який реалізували аби привернути увагу до булінгу в школах.
Автор: Главком
19 лютого у Вінницькому обласному художньому музеї презентували соціальний фотопроект «Стоп шкільний терор», який реалізували аби привернути увагу до булінгу в школах.
«Назва фотовиставки «Стоп шкільний терор» – це протидія булінгу в нашій країні і зараз у нашому місті. Для створення фоторобіт були залучені і діти, і дорослі, і вчителі. Тема булінгу була завжди актуальною, тільки нею мало хто займався. Мені запропонували з Інституту Дослідження Екстремізму зробити такий проект і я одразу погодився, тому уже від мене такий «фідбек», – розповідає організатор виставки фотограф Костянтин Ревуцький.
На створення світлин у фотографа пішло два дні. Каже, що діти, які брали участь у створенні фоторобіт, вже раніше знімалися у рекламах і фільмах, вони є акторами та професійно підійшли до зйомки.
«Загалом на виставці є 10 демотиваторів, є ще фотографії з відомими людьми України – АТОвці, Віктор Бронюк, Ольга Сумська. Дуже багато людей відмовилося від проекту, не хотіли розповідати на всю країну про те, як у них було в школі.
У проекті взяли участь 20 дітей із малозабезпечених родин. Слоган проекту «Не вдавай, що не бачиш!». Він об’єднав навколо проблеми багатьох людей. Мета фотовиставки – привернути увагу до проблем морального або фізичного насильства, свідомого жорстокого ставлення до дитини з боку інших дітей чи дорослих, а також акцентувати увагу на кібербулінгу як специфічній формі насильства серед молоді в соціальних мережах.
11-річна Даніела поділилася своєю історією про те, як по сьогоднішній день вона бореться з булінгом у класі.
«Дуже добре, що є такі виставки, що дорослі підтримують дітей, які потерпають від булінгу. Я розумію, як це, коли тебе ображають, погрожують. Трішки більше року назад, я відчула булінг на собі.
Мої однокласниці мені казали, що я нікому не потрібна, і взагалі, потрібно покінчити життя. Використовували мене проти всіх та підвищували свою самооцінку за рахунок мене. Мені погрожували, що якщо я комусь слово скажу за це, моя мама розіб’ється на машині і я залишусь сама», – розповідає Даніела, учениця вінницької школи №4.
«Тема булінгу вже почала привертати увагу, вона сьогодні вкрай актуальна, ще й тому, що наша країна також переживає булінг зі сторони країни-старшої сестри. Дуже багато випадків цькування дітей спостерігається у сільських школах, вчителі не справляються із такою серйозною проблемою.
23 вересня 2026 р.
До Київського хабу проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина IV» звернулася вчителька сьомого класу одного з ліцеїв. Через постійні ворожі обстріли її учні знову навчаються онлайн. Але разом із уроками в їхньому житті багато тривог, страхів, виснаження і гостра нестача звичайного спілкування з друзями, однокласниками, вчителями.
22 вересня 2026 р.
Нещодавно ми розповідали як фахівчині Запорізького хабу проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина IV» працюють з мамами і бабусями, які живуть у шелтері для ВПО «Червона Калина». А сьогодні розповідь про те, як вони працюють з тамтешніми дітьми.
21 вересня 2026 р.
За фінансової підтримки Ради Європи Жіночий консорціум України реалізує проєкт «Підтримка без бар’єрів», спрямований на захист прав дітей з інвалідністю та посилення спроможності фахівців MHPSS та не-MHPSS, які працюють із дітьми.
