
27 грудня Уряд затвердив план заходів з впровадження Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я та Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я дітей і підлітків в Україні. Це перший і дуже важливий крок на шляху реформи реабілітації та системи оцінювання функціонування.
Автор: Урядовий портал
27 грудня Уряд затвердив план заходів з впровадження Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я та Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я дітей і підлітків в Україні. Це перший і дуже важливий крок на шляху реформи реабілітації та системи оцінювання функціонування.
Наше суспільство нині лише починає розуміти, що таке інклюзивність, толерантність до людей з особливими потребами. В спадок від совєтської влади ми отримали звичку "ховати" людей з інвалідністю. Всіх, хто не відповідав критеріям норми, "закривали" в закладах десь подалі від очей, і найгіршим є те, що в цій системі були діти, які все своє життя проводили в ізоляції і ніколи не ставали повноцінними членами суспільства.
Треба це змінити. Лише інклюзивне суспільство можна назвали цивілізованим. Україною ратифіковані ключові Конвенції ООН про права дитини та про права людей з інвалідністю. Проте сама по собі ратифікація не змінить систему та суспільство.
Розроблене МОЗ розпорядження «Про затвердження плану заходів з впровадження Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я та Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я дітей і підлітків в Україні» - це перший і дуже важливий крок на шляху реформи реабілітації та системи оцінювання функціонування.
Міжнародна класифікація функціонування - це класифікатор, який використовують в усіх розвинених країнах лікарі, педагоги, спеціалісти з реабілітації та психологи, проте сам МКФ не є інструментом оцінювання. Функціонування та обмеження життєдіяльності через МКФ розглядаються як взаємодія між навколишнім середовищем та станом здоров’я людини, і тому класифікатор створює більш інтегроване розуміння стану здоров’я, надає можливість краще планували лікування, реабілітацію та створення послуг для людей із хронічними захворюваннями або інвалідністю.
Міжнародна класифікація функціонування схвалена усіма 191 членами Всесвітньої організації охорони здоров'я 22 травня 2001 року під час 54-ї Всесвітньої асамблеї охорони здоров'я. МКФ доповнює іншу класифікацію ВООЗ, Міжнародну класифікацію хвороб 10-го перегляду (МКХ).
Для чого МОЗ рекомендує використовувати МКФ та МКФ-ДП:
1. Головною користю МКФ для пацієнтів є інтеграція фізичних, ментальних та соціальних аспектів їх стану. Замість того, щоб зосередити увагу на діагнозі особи, у МКФ включені усі аспекти її життя (розвиток, участь та середовище). Діагноз мало що може сказати про функціональні можливості людини. Для планування та реалізації втручань потрібно використовувати інформацію про обмеження функцій.
2. Рання діагностика та виявлення (система раннього втручання). Використання в Україні найкращих міжнародних тестових систем для діагностики розвитку дитини. Чим раніше виявляється хвороба чи стан, тим простіше лікувати або корегувати.
3. Катамнестичне спостереження. Лікарі в Україні "вихожують" новонароджених з критично низькою вагою, проте необхідний алгоритм спостереження за розвитком таких дітей.
4. Міждисплінарний підхід. Лише спільно лікарі, освітяни, соціальні працівники зможуть допомогти кожній дитині з "потребами +". МКФ допомагає в міждисциплінарній взаємодії та обміну інформацією стосовно стану пацієнта.
Найближчим часом переклад обох видань - і МКФ, і МКФ ДП, будуть опубліковані на сайті МОЗ для вільного користування.

24 вересня 2026 р.
Стосунки між поколіннями ніколи не були простими. А сьогодні, коли через війну та вимушене переселення родини знову частіше опиняються в ситуації спільного проживання, питання взаєморозуміння між батьками, дітьми, бабусями й дідусями стає особливо важливим. Саме цій темі був присвячений онлайн тренінг «Три покоління під одним дахом: як побудувати безпечні кордони з бабусями й дідусями без війни в родині»

23 вересня 2026 р.
До Київського хабу проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина IV» звернулася вчителька сьомого класу одного з ліцеїв. Через постійні ворожі обстріли її учні знову навчаються онлайн. Але разом із уроками в їхньому житті багато тривог, страхів, виснаження і гостра нестача звичайного спілкування з друзями, однокласниками, вчителями.

22 вересня 2026 р.
Нещодавно ми розповідали як фахівчині Запорізького хабу проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина IV» працюють з мамами і бабусями, які живуть у шелтері для ВПО «Червона Калина». А сьогодні розповідь про те, як вони працюють з тамтешніми дітьми.