Часто можна спостерігати, як схилившись над дитячим ліжечком посміхаючись новонародженому, більшість батьків намагаються поговорити з ним. Але, як довели вчені, новонароджені діти не розпізнають емоції.
Автор: Експрес онлайн
Часто можна спостерігати, як схилившись над дитячим ліжечком посміхаючись новонародженому, більшість батьків намагаються поговорити з ним. Але, як довели вчені, новонароджені діти не розпізнають емоції.
Це стало відомо в ході дослідження вчених з Інституту психології в Університеті Осло (Норвегія) і з Упсальського університету (Швеція), які провели тести з участю дітей у віці від 2 до 3 днів.
З'ясувалося, що максимальна відстань, на якій немовля може побачити, сердитесь ви або радієте, — 30,48 см. Якщо відстань збільшується до 60 см і далі, картинка стає настільки розмитою, що малюк не в змозі розрізнити навіть обличчя.
Щоб отримати ці результати, вчені використовували відеозапис обличь, вираз яких постійно змінювався. Спочатку ролики показали дорослим, щоб упевнитися, що емоції, відображені на відео, легко розпізнаються.
Потім ті ж записи показали новонародженим: по їх реакції на міміку людей в ролику визначалося, чи бачать вони зображення. Як правило, на відстані не далі 30 см малюки починали реагувати на картинку випадковим чином, ближче 30 см — кількість вірних реакцій збільшувалася.
За словами професора Свейна Магнуссена, новонароджені здатні імітувати міміку дорослих з самих перших днів життя. Це не означає, що вони розуміють, що конкретний вираз обличчя означає.
Отже, якщо ви хочете, щоб малюк вас побачив, просто нахиліться ближче.
20 липня 2026 р.
Уявіть школу, де дорослі вчаться слухати дітей. А діти – не просто говорити про свої права, а досліджувати, ставити незручні запитання й шукати рішення, які можуть змінити їхні громади. Саме така ідея закладена у Літню школу «Лабораторія впливу "Child Rights Makers"», яка стартувала сьогодні у межах проєкту «Зміцнення громадянського суспільства для забезпечення прав дітей».
19 липня 2026 р.
Так склалося, що робота у Вишгороді можлива лише в неділю, і дуже часто саме цю ніч припадають масовані обстріли. Але щоразу, попри втому, тривогу й недосип, наші колеги залишаються готовими підтримувати тих, хто зараз найбільше потребує допомоги.
16 липня 2026 р.
Команда Київського хабу проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина III» продовжує зустрічі батьківського клубу, створюючи безпечний простір, де жінки можуть не лише отримати нові знання, а й знайти підтримку, якої так часто бракує у щоденному житті.
