
Вчені Уорікського університету прийшли до висновку, що британські, канадські та італійські немовлята плачуть частіше, ніж діти з інших країн.
Автор: РБК-Україна
Вчені Уорікського університету прийшли до висновку, що британські, канадські та італійські немовлята плачуть частіше, ніж діти з інших країн.
Як пише журнал Journal of Pediatrics, до такого висновку дослідники прийшли, проаналізувавши дані універсальної діаграми плачу понад 8700 дітей. Вік досліджуваних становив від трьох до шести тижнів, це саме той вік, коли новонароджені найбільше страждають від кольок.
За словами вчених, у середньому 28% маленьких британців у віці від трьох до шести тижнів плачуть від кольок близько трьох годин на добу не менше трьох днів на тиждень. В Канаді цей показник становить 34%, а в Італії - 20,9%. Експерти припускають, що причини відмінностей між країнами можуть варіюватися від соціального рівня та якості догляду до традиційних методів заспокоєння дітей і особливостей годівлі.
"Як виявилося, поведінку дітей в дитинстві в різних культурах має свої відмінності та особливості. Це пов'язано і з вихованням, і з генетикою, і з особливостями протікання вагітності, і з низкою інших факторів", - зазначив керівник дослідження, професор психології Дітер Вулк.
Найнижчі показники кольок і пов'язаного з ними плачу були зафіксовані в Данії (5,5%) і Німеччини (6,7%).
Попередні дослідження показали, що методи виховання у батьків з Лондона і Копенгагена мають суттєві відмінності. Так, данці більше спілкувалися з дітьми, коли ті спали або починали плакати.

16 листопада 2026 р.
Чергова зустріч НЕформального клубу для підлітків почалась НЕстандартно. 😁Учасники зустрічі застали як наш маленький, але дуже відповідальний помічник-робопилосос закінчує прибирання. 😁Познімали відео, пораділи, що нарешті роботу можна віддати машині і відкрили засідання!

13 листопада 2026 р.
Як зробити так, щоб дитина знала свої права, могла розпізнати їх порушення і не боялася про це говорити? Як допомогти дорослим правильно підтримати дитину, яка пережила травматичний досвід? І як подбати про тих, хто щодня працює з чужим болем? На ці запитання відповідав проєкт «Підтримка без бар’єрів», який Жіночий консорціум України реалізував за фінансування Ради Європи.

12 листопада 2026 р.
У час війни ми дедалі частіше опиняємося поруч із людьми, які переживають втрату, страх, тривогу, розгубленість або сильне емоційне напруження. І не завжди розуміємо, як правильно реагувати, що сказати, як підтримати і водночас не зробити боляче ще більше. Саме про це говорила під час онлайн-тренінгу «Травмо-чутлива комунікація: як розмовляти з людиною у кризовому стані» психологиня-психотерапевтка Тетяна Пашко.