
Про умови, в яких діти волинських героїв відпочивали та про ставлення до них Наталія Задорожня, дружина загиблого на сході капітана Андрія Задорожнього, розповіла в соцмережі, - повідомляє Нововолинський інформаційний портал.
Автор: Волинські новини
Про умови, в яких діти волинських героїв відпочивали та про ставлення до них Наталія Задорожня, дружина загиблого на сході капітана Андрія Задорожнього, розповіла в соцмережі, - повідомляє Нововолинський інформаційний портал.
«Хочу поділитися враженнями від нашого відпочинку в пансіонаті «Шацькі озера», що для таких сімей, як моя, організували народний депутат Ігор Гузь, Ігор Васюник. Ми були четвертою зміною - вчора повернулися додому. І одразу на очі потрапила стаття у володимирській газеті. Відверто кажучи, мене ця публікація шокувала, - пише пані Наталія. - Цитую:
«Особливістю відпочинку цих дітей є те, що програма перебування у санаторії насичена різноманітними розвагами. Окрім цього, про дітей піклуються психологи – проводять бесіди, допомагають позбавить від моральних травм, завданих війною.
Крім купання у Світязі, діти ще ходять на пікніки, займаються творчістю, грають у рухливі ігри. Ця малеча особливо потребує уваги та піклування, адже їх дитинство понівечене війною, а їх батьки піддають ризику власні життя, аби в нашій країна панував мир.
У таборі - п’ятиразове харчування, а собівартість одного дня перебування там – 500 гривень. Щоправда, для дітей військовослужбовців усе безкоштовно».
На це пані Наталія обурено додає: «Гарно написано. Правда? От тільки психологів ми не бачили, а декому вони справді були потрібні. Пікнік - це окрема історія (ходили в ліс, дітки посмажили по одній шпикачці. Організатори теж про себе не забули - стояли і наминали ковбаски, а от мами кліпали очима, бо для них не передбачено було тих ковбасок. Тай й дітям по одній було замало. Тому мами пішли в магазин, купили сардельки й організували діткам пікнік. Харчування було триразове, а не п'яти, як зазначено в статті. Діти відмовлялися їсти, бо було несмачно. Знову ж таки, мами мусили за свій рахунок підкормлювати діток».
Жінка обурена й умовами проживання, які забезпечили сім’ям загиблих бійців АТО. «У деяких номерах був грибок, вода в раковині не стікала, в душ без гумових капців не зайдеш. У номері не було елементарного: туалетного паперу, мішків для сміття. Прибирати мали самі, але ні віника, ні швабри не було».
Та найбільше обурення з боку жінки викликала дорога додому. «Приїхав автобус, ми зайняли місця. Було так душно, що одну дитинку знудило ще до того, як ми вирушили в дорогу. До слова, ми зупинялись декілька разів, бо дітям ставало зле. Водій, який нас віз, хотів взяти ще пасажирів, аби собі заробити. Ми були проти. Коли ми приїхали в Нововолинськ і попросили, аби нас підвезли до будинку, а було нас 12 чоловік, я почула все, що про нас думають, і в якому місці йому ця благодійність, і про те, що не дали йому заробити. А пані Олександра, яка нас супроводжувала, наголосила, що в неї взагалі сьогодні вихідний, - обурюється вдова і додає - такого відпочинку і ставлення до себе я більше не хочу! Дякую!»
Нардеп Ігор Гузь зі свого боку прокоментував описану ситуацію і запевнив, що двічі був у таборі й ні від кого не чув зауважень ні щодо проживання, ні щодо харчування, ні щодо дозвілля.
«До цього запису ніхто не дзвонив зі скаргами і ніхто не писав, - каже Гузь. - Ця база відома і якість послуг там пристойна. Так чув від більшості тих, хто там відпочивав. Щодо довезення, то тут розберемося. Я не в курсі цих деталей. Майже всі інші сім'ї готові приїхати й наступного року».
До слова, Наталія Задорожня також написала, що ще до закінчення заїзду три сім’ї повернулися додому і причиною цьому, очевидно, стало погано організований відпочинок.

16 листопада 2026 р.
Чергова зустріч НЕформального клубу для підлітків почалась НЕстандартно. 😁Учасники зустрічі застали як наш маленький, але дуже відповідальний помічник-робопилосос закінчує прибирання. 😁Познімали відео, пораділи, що нарешті роботу можна віддати машині і відкрили засідання!

13 листопада 2026 р.
Як зробити так, щоб дитина знала свої права, могла розпізнати їх порушення і не боялася про це говорити? Як допомогти дорослим правильно підтримати дитину, яка пережила травматичний досвід? І як подбати про тих, хто щодня працює з чужим болем? На ці запитання відповідав проєкт «Підтримка без бар’єрів», який Жіночий консорціум України реалізував за фінансування Ради Європи.

12 листопада 2026 р.
У час війни ми дедалі частіше опиняємося поруч із людьми, які переживають втрату, страх, тривогу, розгубленість або сильне емоційне напруження. І не завжди розуміємо, як правильно реагувати, що сказати, як підтримати і водночас не зробити боляче ще більше. Саме про це говорила під час онлайн-тренінгу «Травмо-чутлива комунікація: як розмовляти з людиною у кризовому стані» психологиня-психотерапевтка Тетяна Пашко.