
Волинські громадські активісти переконані, що виховання дитини в інтернаті чи дитячому будинку вкрай негативно впливає на становлення особистості, та виступають за реформування цих закладів. Про це повідомляє «Слово Волині» з посиланням на представників «Фонду соціального розвитку».
Автор: Волинські новини
Волинські громадські активісти переконані, що виховання дитини в інтернаті чи дитячому будинку вкрай негативно впливає на становлення особистості, та виступають за реформування цих закладів. Про це повідомляє «Слово Волині» з посиланням на представників «Фонду соціального розвитку».
Представники громадської організації «Фонд соціального розвитку» Роман Мазурець та Сергій Адамчук розповіли про старт в Україні інформаційної кампанії «Відкриємо двері дітям», головна мета якої – відмова від інтернатної системи виховання дітей, які з тих чи інших причин позбавлені батьківського піклування.
На думку Романа Мазурця, Україна повинна зробити все можливе, аби до 2035 року максимально відійти від виховання дітей в інтернатах, адже «лише 10% випускників закладів цього типу соціалізуються в суспільстві, а 90% згодом відмовляються від власних ідей».
Зі слів громадського діяча, в інтернатах дітям нав’язується думка про те, що вони інші, що серйозно впливає на дитячу самооцінку. До того ж після закінчення навчання випускники часто не знають, як потрібно поводитись в поліклініках, на ринках, не вміють готувати та виконувати прості побутові речі. Хоча, це все ж не є правилом, трапляються й інші випадки.
Чоловік також переконаний, що інтернати не працюють з потенційними батьками, бо не хочуть, аби дітей всиновлювали, мовляв менше дітей – менше фінансуватимуть заклад. Свідченням цього, на його думку, є те, що у більшості вихованців інтернатів – живі батьки, а заклади нічого не роблять для перевиховання неблагополучних батьків, яким байдуже на долю своїх дітей. Також активісти розповіли, що державі легше забрати дитину в матері, яка проживає в хаті без вікон, але любить свою дитину, ніж допомогти родині покращити житлові умови. До того ж, у цих закладах діти не отримують належного рівня освіти.
Представники «Фонду соціального розвитку» виступають за створення так званих центрів соціальної підтримки дітей і сімей, в яких діти виховувались би невеликими групами в умовах, максимально наближених до сімейних. Так, Роман Мазурець та Сергій Адамчук хочуть, аби в цих центрах з дітьми працювали справжні професіонали і навчали дітей всьому тому, що їм буде необхідним в самостійному житті.
Ще одне завдання цих центрів – допомога молодим батькам, які народили дітей, але з якихось причин не можуть їх виховувати.
В якості прикладу чоловіки згадали центр підтримки дітей і сімей «Промінь Надії», що у Макарівському районі Київської області, мовляв там дуже відповідально підійшли до всиновлення дітей і за кілька років з 170 вихованців закладу невсиновленими залишилось лише п’ятеро дітлахів.
Водночас активісти визнають, що зрушити з місця цю систему – надзвичайно складно, тому своїм завданням вважають об’єднання однодумців та роботу з молоддю.
«Якщо я хоча б п’яти людям доведу, що після народження дитини її потрібно виховати, виростити, дати своє тепло і любов, це вже буде хорошим результатом», - підсумував Роман Мазурець.

30 вересня 2026 р.
Війна особливо сильно впливає на дітей, які живуть у прифронтових і прикордонних регіонах. Обстріли, вимушене переміщення, втрата близьких, руйнування шкіл та медичних закладів, тривалий стрес – усе це створює додаткові ризики для безпеки, розвитку та психосоціального благополуччя дітей. Для дітей з інвалідністю ці виклики часто посилюються.

28 вересня 2026 р.
Попри постійні повітряні тривоги і загрози наш НЕформальний клуб продовжує працювати! 🤝 Під час останньої зустрічі вересня обговорювали соцмережі, а саме про те, як вони підбирають нам контент відповідно до наших інтересів: одному – одне, іншому – зовсім інше. І в якийсь момент може здатися, що всі думають так само, як ми 🤔

25 вересня 2026 р.
За фінансової підтримки Ради Європи ГО «Жіночий консорціум України» реалізує проєкт «Підтримка без бар’єрів», спрямований на захист прав дітей з інвалідністю та посилення спроможності фахівців MHPSS і не-MHPSS спеціалістів, які працюють із дітьми, що пережили травматичні події.