
В українському законодавстві не визначено мінімального віку, після настання якого правоохоронці можуть допитати дитину як свідка або потерпілого. Водночас допит неповнолітнього має свої особливості.
Автор: Апостроф
В українському законодавстві не визначено мінімального віку, після настання якого правоохоронці можуть допитати дитину як свідка або потерпілого. Водночас допит неповнолітнього має свої особливості.
Про це йдеться на сайті "Безкоштовна правова допомога".
Відповідно до Конвенції про права дитини дитиною вважається особа, яка не досягла повноліття, в Україні це 18 років. При цьому національне законодавство поділяє дітей на малолітніх (до 14 років) та неповнолітніх (від 14 до 18 років).
Допит малолітньої чи неповнолітньої особи обов'язково має відбуватися у присутності законного представника, педагога чи психолога, а за необхідності – лікаря. Ще до початку допиту цим людям мають роз'яснити їхнє право з дозволом ставити уточнюючі питання дитині.
Варто зазначити, що у виняткових випадках законного представника можуть усунути або замінити іншим. Це відбувається, якщо участь законного представника може завдати шкоди дитині.
Допит малолітньої або неповнолітньої особи не може проходити без перерви більше ніж годину, а загалом – більше ніж дві години на день. Водночас тривалість перерви законодавством не визначено. Тому слідчий вирішує питання на власний розсуд з урахуванням особливостей дитини.
Також осіб молодше 16 років не попереджають про кримінальну відповідальність за відмову від дачі показань та за свідомо неправдиві показання.
Крім того, неповнолітнього свідка або потерпілого при необхідності можуть допитати за ухвалою суду поза залом судового засідання в іншому приміщенні з використанням відеоконференції.

16 листопада 2026 р.
Чергова зустріч НЕформального клубу для підлітків почалась НЕстандартно. 😁Учасники зустрічі застали як наш маленький, але дуже відповідальний помічник-робопилосос закінчує прибирання. 😁Познімали відео, пораділи, що нарешті роботу можна віддати машині і відкрили засідання!

13 листопада 2026 р.
Як зробити так, щоб дитина знала свої права, могла розпізнати їх порушення і не боялася про це говорити? Як допомогти дорослим правильно підтримати дитину, яка пережила травматичний досвід? І як подбати про тих, хто щодня працює з чужим болем? На ці запитання відповідав проєкт «Підтримка без бар’єрів», який Жіночий консорціум України реалізував за фінансування Ради Європи.

12 листопада 2026 р.
У час війни ми дедалі частіше опиняємося поруч із людьми, які переживають втрату, страх, тривогу, розгубленість або сильне емоційне напруження. І не завжди розуміємо, як правильно реагувати, що сказати, як підтримати і водночас не зробити боляче ще більше. Саме про це говорила під час онлайн-тренінгу «Травмо-чутлива комунікація: як розмовляти з людиною у кризовому стані» психологиня-психотерапевтка Тетяна Пашко.