Загублені діти: як уберегти дитину від ігроманії?

Ігрова залежність у світі набирає розмаху стихійного лиха. Медики б’ють на сполох, намагаючись звернути увагу на негативні наслідки цього явища: через відеоігри діти втрачають інтерес до реального життя. EtCetera дізнавався, як уберегти дитину від ігрової залежності.

ХВОРОБА СТОЛІТТЯ. Всесвітня організація охорони здоров’я внесла залежність від онлайн-і відеоігор до списку захворювань. Як наголошується в документі, критеріями для постановки діагнозу є втрата контролю над частотою і тривалістю гри, пріоритет гри перед іншими заняттями, а також продовження гри навіть за наявності негативних наслідків.

ДІТИ ПІД УДАРОМ. Найбільш уразливі перед ігроманією – діти. За офіційними підрахунками, діти від 5 до 16 років проводять за різними гаджетами в середньому по 6,5 години в день. Для порівняння, 30 років тому діти щодня дивилися телевізор по три години.

ВСЕ БІЛЬШЕ. В Україні кількість дітей, у яких підозрюють ігрову залежність, неухильно зростає. Якщо три роки тому з підозрою на ігроманію зверталося близько 15-20 пацієнтів на рік, то в цьому році таких вже близько півсотні.

ПРИЧИНИ. Проблема в самому вихованні дітей сучасними батьками – замість того щоб приділяти увагу, їм легше дати дитині гаджет. У такому випадку дитина залишається один на один з грою і поринає в неї з головою.

ЯК РОЗПІЗНАТИ? Варто пам’ятати – ігроманію легше попередити, ніж вилікувати. Норма проведеного перед екраном часу становить:

– для дітей від 2 до 5 років – не більше години в день;

– для дітей від 5 до 18 років – не більше двох годин.

Якщо ж у дитини помічені перші ознаки віртуальної залежності, слід якомога швидше звернутися до лікаря.

Симптоми ігроманії:

– небажання залежної людини відволіктися від комп’ютерної гри, поява яскраво вираженого подразнення в разі вимушеного відсторонення від гри;

– під час повернення в комп’ютерну гру у гравця спостерігається емоційний підйом;

– нездатність спрогнозувати час завершення комп’ютерного сеансу, відкладання цього моменту на тривалий час;

– постійні розмови залежної людини про її улюблену комп’ютерну гру;

– відсутність інтересу до їжі (прийом будь-якої їжі, не відходячи від комп’ютера);

– нераціональний режим дня, скорочення часу на сон з метою подовження комп’ютерного сеансу;

– забування про обов’язки, домашні справи, відсутність інтересу до них; нехтування особистою гігієною.

ЩО РОБИТИ? Психолог Дарина Ненашева нагадує, що кращий засіб від ігроманії – насичене дозвілля. Варто записати дитину в секцію і спробувати зайняти її тими речами, які їй можуть бути цікаві: активним відпочинком, зустрічами з друзями, хобі, подорожами. Головне – показати їй, що життя поза комп’ютерною грою теж може бути цікавим, нехай вона відчує, що може бути значущою і потрібною не тільки під час комп’ютерної гри, але і в реальному житті.

Крім того, необхідно стабілізувати обстановку в сім’ї, уникати конфліктів, які тільки погіршують ігроманію. І тоді проблема залежності від комп’ютерних ігор може зникнути.