2007 рік став знаковим для українського громадського сектору. Саме тоді Жіночий консорціум України разом із партнерами розпочав підготовку першої в історії країни Альтернативної доповіді щодо виконання Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок (CEDAW).
Автор: Жіночий консорціум України
Джерело: https://wcu-network.org.ua/
2007 рік став знаковим для українського громадського сектору. Саме тоді Жіночий консорціум України разом із партнерами розпочав підготовку першої в історії країни Альтернативної доповіді щодо виконання Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок (CEDAW).
Сьогодні підготовка альтернативних, або як їх ще називають тіньових, доповідей є звичною практикою для громадських організацій. Але двадцять років тому в Україні ніхто не знав, як це робити.
22 вересня 2007 року представники організацій-членів мережі Жіночого консорціуму України зібралися на установчу зустріч, щоб навчитися новому для країни механізму громадського контролю. Про міжнародні процедури, вимоги до таких документів та їхню роль розповідали радник ООН з прав людини Алан Скурбаті та голова Представництва ЮНІСЕФ в Україні Джеремі Хартлі.
Ця зустріч стала стартом великої роботи, яка не зупиняється і сьогодні!
«Для нас це було не просто навчання. Ми фактично створювали нову практику. Громадські організації вчилися збирати незалежні дані, аналізувати ситуацію, оформлювати висновки й представляти їх міжнародним інституціям. Це була одна з перших таких методологічних зустрічей в Україні», – згадує одна з учасниць тих подій, експертка Лариса Магдюк.
Для чого потрібна альтернативна доповідь?
«Коли країна ратифікує міжнародну конвенцію, вона бере на себе зобов'язання регулярно звітувати перед ООН про її виконання. Але демократична система передбачає, що оцінку державі дає не лише сама держава. Саме тому поруч із офіційною доповіддю можуть подаватися альтернативні звіти, які готують громадські організації, незалежні експерти та науковці, – пояснює голова ЖКУ Оксана Москаленко.
Отже, альтернативні доповіді допомагають показати реальну картину, те, що не завжди відображають державна статистика чи офіційні документи.
«Державний звіт – це погляд держави. Альтернативна доповідь – це погляд людей, громадських організацій, дослідників. Саме завдяки поєднанню цих різних джерел Комітет ООН може об'єктивно оцінити ситуацію», – пояснює Лариса Магдюк.
Особливість альтернативних звітів полягає ще й у тому, що вони спираються не лише на цифри. Вони містять результати досліджень, інтерв'ю, історії людей, які безпосередньо стикаються з проблемами, про які йдеться у Конвенції.
Свою першу альтернативну доповідь Жіночий консорціум України представив під час 45-ї сесії Комітету ООН з ліквідації дискримінації щодо жінок (2010 р.). І саме там стало зрозуміло, наскільки важливою була ця робота.
«Ми навіть не очікували такого інтересу. На зустріч із авторами нашої доповіді прийшли всі без винятку члени Комітету. Було багато запитань, велике професійне обговорення. А найцінніше, що рекомендації першої альтернативної доповіді, які ми пропонували, були враховані у фінальних рекомендаціях Комітету ООН для України», розповідає Лариса Магдюк.
Саме так громадський сектор вперше отримав можливість безпосередньо впливати на міжнародні рекомендації для держави.
Цікавий факт: не всі країни дозволяють громадському сектору готувати альтернативні доповіді для ООН. У деяких державах авторів таких досліджень навіть переслідують або не допускають до міжнародного діалогу.
Україна обрала інший шлях! Саме тому особливо символічно, що навіть під час повномасштабної війни Жіночий консорціум України продовжив незалежний моніторинг реалізації прав жінок, проведений на початку 2026 року.
За словами Лариси Магдюк, великий інтерес до результатів цієї роботи уже виявили державні органи України: «Коли представники державних структур дізналися про наше дослідження, вони почали звертатися до організацій мережі із проханням поділитися інформацією для підготовки державної доповіді. Втім, ми цього не робили, адже альтернативний звіт має залишатися незалежним. Але сам факт такого інтересу показує, наскільки цінними є результати громадського моніторингу.»
Експертка переконана: альтернативні доповіді – це не критика заради критики. Це інструмент громадського контролю, незалежного аналізу та діалогу між державою і суспільством. Адже саме громадські організації щодня працюють із людьми, бачать їхні проблеми та можуть запропонувати рішення, які не завжди помітні на рівні офіційної статистики.
Це не лише дослідження. Це доказ того, що демократичні механізми працюють навіть у найважчі часи.
І якщо у 2007 році Жіночий консорціум України став одним із першопроходьців цього процесу, то сьогодні його досвід залишається важливою частиною розвитку громадянського суспільства та захисту прав людини в Україні.
Учасники та учасниці першої, установчої зустрічі з підготовки Альтернативної доповіді:
Алан Скурбаті – радник ООН з прав людини
Джеремі Хартлі – голови представництва ЮНІСЕФ в Україні у 2007 році
Марія Алєксєєнко – Голова Ради ВГО «Жіночий консорціум України»
Лариса Магдюк – експертка ВГО «Жіночий консорціум України»
Олена Константинова – НДО «Ольвія» (Миколаївська обл.)
Сілюкова Оксана – ГО Херсонський обласний центр «Успішна жінка»
Людмила Закревська – Полтавський бізнес-інкубатор
Тетяна Баєва – Хмельницька обласна ГО «Світанок», подільський центр «Гендерна рада»
Галина Карпенко – Сумський обласний благодійний фонд «Благовіст»
Володимир Ханас – Тернопільска міська громадська організацій «Адаптаційний чоловічий центр»
Лариса Артеменко – Чернігівська обласна організація «Спілка жінок України»
Ярина Кришталович – громадський центр «Ділові ініціативи»
Тетяна Мельник – центр підтримки громадських ініціатив «Чайка»
Тетяна Міхновець – Вінницька громадська організація «Пані Всесвіт»
Оксана Шиліна – жіночий правозахисний центр «Співдружність»
26 червня 2026 р.
Херсонський обласний центр «Успішна жінка» є однією з організацій, що стояли біля витоків мережі Жіночий консорціум України. А його історія – це історія жінок, які десятиліттями змінювали на краще життя інших.
19 червня 2026 р.
До повномасштабного вторгнення Жіночий консорціум України працював над впровадженням гендерної рівності та захистом прав жінок і дітей. Команда займалася адвокацією законодавчих змін, навчала фахівців соціальної сфери, поліцію, освітян, розвивала нові практики підтримки жінок і дітей та працювала безпосередньо з громадами. Але 24 лютого всі звичні плани і буденне життя розлетілось на друзки, як у всіх в Україні.
12 червня 2026 р.
Тетяна Баєва – не просто голова «Подільського центру «Гендерна Рада», це людина, яка вже понад 20 років будує гендерно рівноправне суспільство на Хмельниччині. Для неї 25-річчя ЖКУ – це не просто дата, це хроніка її власного шляху від випадкового знайомства на тренінгу до потужного лідерства.
