
Херсонський обласний центр «Успішна жінка» є однією з організацій, що стояли біля витоків мережі Жіночий консорціум України. А його історія – це історія жінок, які десятиліттями змінювали на краще життя інших.
Автор: Жіночий консорціум України
Джерело: https://wcu-network.org.ua/
Херсонський обласний центр «Успішна жінка» є однією з організацій, що стояли біля витоків мережі Жіночий консорціум України. А його історія – це історія жінок, які десятиліттями змінювали на краще життя інших.
Перші кроки майбутньої організації були зроблені ще у 1998 році. Тоді в межах Херсонської обласної організації Асоціації гайдів України стартувала ініціатива «Сервісний центр для молодих мам». Вона допомагала дівчатам, які народили дітей до 18 років, отримати психологічну підтримку, професійні навички та можливість самостійно заробляти на життя. Уже тоді закладалися цінності, які визначатимуть роботу організації на десятиліття вперед: підтримка, розвиток і віра в потенціал кожної жінки.
Офіційно Херсонський обласний центр «Успішна жінка» був зареєстрований 11 січня 2000 року. Його засновницями стали Олена Микитась, Любов Окатова, Людмила Кумпан та Валентина Малова. За роки діяльності організація реалізувала десятки проєктів, спрямованих на протидію торгівлі людьми, запобігання домашньому насильству, захист прав дітей, розвиток жіночого лідерства, підтримку внутрішньо переміщених осіб та розширення економічних можливостей жінок.
Особливе місце в роботі організації займала протидія торгівлі людьми. Команда створювала механізми допомоги постраждалим, навчала фахівців, брала участь у розробці державних підходів та роками надавала реінтеграційну підтримку людям, які пережили експлуатацію та насильство.
Для «Успішної жінки» участь у Жіночому консорціумі України завжди була більшою, ніж формальне членство.
«Участь у мережі дала нам контакти, партнерства, нові ідеї та підтримку. Це справжня система зв'язків між людьми й організаціями. Коли в одному місці стає важко, інші підставляють плече», – говорить голова організації Іраїда Геращенко.
Саме завдяки мережевій взаємодії народжувалися спільні проєкти, зокрема програми з розвитку жіночого політичного лідерства. Контакти, створені багато років тому, залишаються живими й сьогодні – жінки з різних регіонів продовжують підтримувати одна одну, ділитися досвідом та шукати нові можливості для співпраці.
Повномасштабне вторгнення росії у 2022 році стало одним із найважчих випробувань в історії організації.
24 лютого 2022 року команда була змушена залишити Херсон. Частина команди виїхала до інших міст України, частина опинилася за кордоном, дехто залишався в окупації. Попри це робота не припинилася ні на день.
«Ми постійно зустрічалися онлайн, підтримували одна одну. Дуже важливою була підтримка донорів, які дозволили нам переформатувати роботу і продовжити реалізовувати проєкти», – згадує Іраїда Геращенко.
Поки Херсон перебував під окупацією, команда працювала з внутрішньо переміщеними жінками в Одесі, надавала гуманітарну допомогу, підтримувала родини через програми ТатоХабу. Після деокупації організація повернулася до роботи в Херсоні.
Однією з перших до міста повернулася тодішня голова організації Анжела Литвиненко. Вона розпочала роботу з людьми, які пережили полон, тортури та сексуальне насильство, пов'язане з конфліктом. Після підриву окупантами греблі Каховської гідроелектростанції, усі зусилля організація направила на допопогу потерпілим. Організовували доставку і видачу питної води, гуманітарних наборів і ліків.
Під час окупації офіс організації був розграбований, а значна частина архівних матеріалів втрачена. Попри це команда продовжувала і продовжує працювати, надаючи допомогу постраждалим від війни та підтримуючи жителів Херсонщини.
Сьогодні значна частина команди – це люди, які самі пережили окупацію, втрату близьких, полон або мають рідних серед військових, військовополонених та загиблих захисників. Власний досвід допомагає їм краще розуміти потреби тих, кому вони допомагають.
Історію «Успішної жінки» неможливо розповісти без згадки про двох жінок, які багато років були її серцем.
Олена Микитась – одна із засновниць організації та одна з тих, хто стояв біля витоків Жіночого консорціуму України. Саме її енергія, бачення та здатність об'єднувати людей багато в чому визначили розвиток організації та мережі.
Після її смерті внаслідок хвороби, справу продовжила Анжела Литвиненко – лідерка, яка провела організацію через найскладніші роки війни. У 2025 році її життя трагічно обірвалося внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
«Вони були опорою для жінок Херсонщини. На них рівнялися, до них приходили за порадою і підтримкою. Ми досі отримуємо теплі слова про наших лідерок і розуміємо, що без того фундаменту, який вони заклали, наша організація не була б такою, якою є сьогодні», – говорить Іраїда Геращенко.
Навесні 2025 року команда провела стратегічну сесію. Тоді говорили не лише про виклики, а й про майбутнє.
«Ми мріяли про звільнений Лівий берег Херсонщини. Про допомогу людям, які пережили окупацію. Про те, що колись працюватимемо в українському Криму. Ми мріяли про ретріт-центр для команди та наших бенефіціарок. І ми продовжуємо вірити, що все це стане реальністю», – розповідає Іраїда.
Сьогодні, коли Херсонщина залишається одним із найбільш постраждалих регіонів України, коли місто безперервно обстрілюють і бомбардують, «Успішна жінка» продовжує працювати поруч із людьми. Як і чверть століття тому, сила організації – у людях, взаємній підтримці та вірі, що навіть у найтемніші часи можна будувати майбутнє.




19 червня 2026 р.
До повномасштабного вторгнення Жіночий консорціум України працював над впровадженням гендерної рівності та захистом прав жінок і дітей. Команда займалася адвокацією законодавчих змін, навчала фахівців соціальної сфери, поліцію, освітян, розвивала нові практики підтримки жінок і дітей та працювала безпосередньо з громадами. Але 24 лютого всі звичні плани і буденне життя розлетілось на друзки, як у всіх в Україні.

12 червня 2026 р.
Тетяна Баєва – не просто голова «Подільського центру «Гендерна Рада», це людина, яка вже понад 20 років будує гендерно рівноправне суспільство на Хмельниччині. Для неї 25-річчя ЖКУ – це не просто дата, це хроніка її власного шляху від випадкового знайомства на тренінгу до потужного лідерства.

5 червня 2026 р.
Сьогодні багато рекламних кампаній початку 2000-х викликають щире здивування. Те, що тоді вважалося звичайним маркетингом, зараз сприймається як відвертий сексизм. А тожі жіночі тіла використовували для продажу товарів, які не мали жодного стосунку до жінок, а образи та слогани будувалися на принизливих стереотипах і нерівності.