Уже минув тиждень, як українські батьки записують дітей до 1 класу за новими правилами – без жодних іспитів та до закладів, що закріплені за місцем проживання. Та це спричинило безліч проблем – не лише для елітних шкіл, де часто відбирали першокласників, оцінюючи платоспроможність батьків, а й для переповнених навчальних закладів периферійних районів.
Автор: zik.ua
Уже минув тиждень, як українські батьки записують дітей до 1 класу за новими правилами – без жодних іспитів та до закладів, що закріплені за місцем проживання. Та це спричинило безліч проблем – не лише для елітних шкіл, де часто відбирали першокласників, оцінюючи платоспроможність батьків, а й для переповнених навчальних закладів периферійних районів.
Про це йдеться у сюжеті підсумкового інформаційно-аналітичного тижневика «Перші про головне. Деталі» на телеканалі ZIK.
На школи – більше мільярда гривень
Киянка Вероніка Зайченко – щаслива мама майбутньої першокласниці. Жінка уже точно знає, де вчитиметься її донечка – в одній із найкращих столичних шкіл. Завдяки нововведенням від Міносвіти дитину туди взяли без жодних іспитів та благодійних внесків.
«Буквально вчора ми здали документи, я можу точно сказати, що ми – майбутні гімназисти. Якщо ж моїй дитині щось буде потрібно для цього закладу –добровільні внески – ми вирішуємо робити це чи ні», – каже пані Зайченко.
Адже цього року, за розпорядженням Міністерства освіти, до першого класу набиратимуть не лише дітей із будинків поблизу без жодних іспитів, але й навчатимуть їх усіх за однією новою програмою – як у гімназіях та ліцеях, так і у звичайних школах. Для того, щоб усі першокласники мали рівні умови для навчання, держава навіть виділила понад 1 мільярд 385 мільйонів 200 тисяч гривень. На ці кошти мають підготувати вчителів і закупити меблі та обладнання.
«На плечі батьків покладалася і певна частина забезпечення школи – купувались парти чи навіть робились ремонти. Та дуже надіємося, що зараз батьки уже менше будуть долучатися і держава надасть можливість, щоб забезпечувати школи достойним рівнем», – розповідає директор 143-ої київської гімназії Світлана Тросюк.
Жінка пишається рівнем знань та розвитком своїх вихованців. Адже раніше у школі був відбір до першого класу.
«Не можу сказати наперед, як буде зараз без цього конкурсу. Подивимось, адже все залежить від вчителя, який прийде в цей клас», – зауважує вона.
Діти олігархів та вчителів навчатимуться разом
Та й освітня реформа відкрила двері столичного Кловського ліцею №77, який розміщений у самому урядовому кварталі. Там навчався син Петра Порошенка – Олексій, діти нардепів, олігархів та зірок. Потрапити до цієї школи звичайному учневі було нереально. За чутками, сам вступ до ліцею коштував півтори тисячі доларів. Та тепер ця школа стала доступнішою для дітей, які живуть у будинках поблизу. Вчителька ж французької мови у ліцеї Ніна Начкєбі розповідає: цього року хоче віддавати до закладу і свою донечку. Жінка радіє, що держава все ж залишила право співробітникам віддавати дитину до школи, де вони працюють.
«Зараз чекаємо черги, коли будемо знати, чи є в перших класах вільні місця для інших дітей», – розповідає пані Ніна та додає: про жодну платню у тисячі доларів у ліцеї не йдеться.
Школа тріщить по швах
А от у загальноосвітній школі Вишневого, що під Києвом, ситуація не на стільки добра. Там переповнені класи, тож дітям доводиться навчатись у дві зміни.
«Потужність школи – 600 учнів, а навчається аж 1017. Є підзмінка – 4 клас – і друга зміна. Ми повинні приймати заяви усіх батьків, які бажають віддавати дітей до нашої школи. Однак, розповідаємо, що, в першу чергу, ідуть діти нашого мікрорайону», – зауважує директор Вишнівської школи №2 Тетяна Пашинська.
Тож стіни у школах Києво-Святошинського району просто тріщать від кількості дітей. В управлінні освіти ж навіть не уявляють, куди садитимуть усіх за місцем проживання.
«Матимемо колосальну проблему, якщо буде зафіксовано місце реєстрації. Адже тих дітей, що навчаються не у нас, будуть скеровувати саме сюди. Йдеться про 30% контингенту», – підкреслює Начальник відділу освіти Києво-Святошинської РДА Микола Івашко.
Тож мешканці столичного передмістя не задоволені нововведенням Міносвіти. Та й схожа ситуація по всій країні. В Оболонському ж управлінні освіти кажуть: за тиждень від громадян надійшло чимало питань та скарг. Фахівці розповідають: на усе це є конкретні відповіді, але вони – у цьому новому положенні, що й досі перебуває на затвердженні у Міністерстві юстиції.
«Ми чекаємо на підписання у Мінюсті. У цих розділах чітко прописано, як дітки будуть зараховуватися до перших класів, яке дасть право зараховувати діток до п’ятого класу», – розповіла заступник начальника освіти оболонської районної в Києві державної адміністрації Тетяна Сухоловська.
Як повідомлялось, із нового навчального року в дію вступає низка змін в Законі про освіту. Зокрема, вони скасовують вступні іспити до початкової школи та вводять Державні стандарти початкової освіти.
24 вересня 2026 р.
Стосунки між поколіннями ніколи не були простими. А сьогодні, коли через війну та вимушене переселення родини знову частіше опиняються в ситуації спільного проживання, питання взаєморозуміння між батьками, дітьми, бабусями й дідусями стає особливо важливим. Саме цій темі був присвячений онлайн тренінг «Три покоління під одним дахом: як побудувати безпечні кордони з бабусями й дідусями без війни в родині»
23 вересня 2026 р.
До Київського хабу проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина IV» звернулася вчителька сьомого класу одного з ліцеїв. Через постійні ворожі обстріли її учні знову навчаються онлайн. Але разом із уроками в їхньому житті багато тривог, страхів, виснаження і гостра нестача звичайного спілкування з друзями, однокласниками, вчителями.
22 вересня 2026 р.
Нещодавно ми розповідали як фахівчині Запорізького хабу проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина IV» працюють з мамами і бабусями, які живуть у шелтері для ВПО «Червона Калина». А сьогодні розповідь про те, як вони працюють з тамтешніми дітьми.
