Відомо, що булінг – це систематичне цькування. А будь-яке систематичне явище не зникає само собою. Отже, з булінгом, як і з сімейним насильством, потрібно боротися, усіма можливими способами припиняти, а краще не допускати його появи.
Автор: Жіночий консорціум України
Відомо, що булінг – це систематичне цькування. А будь-яке систематичне явище не зникає само собою. Отже, з булінгом, як і з сімейним насильством, потрібно боротися, усіма можливими способами припиняти, а краще не допускати його появи. Як з будь-якою хворобою, профілактика простіша та ефективніша за лікування.
Однак, якщо факт булінгу вже є, його треба припинити. А щоб припинити, у першу чергу, не потрібно замовчувати чи приховувати такий факт. Як і у випадку сімейного насильства, у випадку булінгу важливо не мовчати, а вголос заявляти про проблему та шукати шляхи її подолання. Звичайно, припинити булінг можна і в середині колективу, власними силами. Але якщо це не вдається, варто писати офіційну заяву про булінг. Як це зробити правильно – читайте у черговій інфографіці.
Інформкампанія проводиться у межах проєкту «Допомога, відновлення, відбудова заради дітей в Україні. Частина-ІІ», що профінансований ERIKS Development Partner та Radio Aid (Швеція). ERIKS і Radio Aid не обов'язково поділяють висловлені погляди та тлумачення. Відповідальність за контент повністю несе автор.
16 вересня 2026 р.
Тема чергової зустрічі: «Три покоління під одним дахом: як побудувати безпечні кордони з бабусями й дідусями без війни в родині».
15 вересня 2026 р.
Є теми, які майже не потрапляють у медіа. Але це зовсім не означає, що їх не існує. 👀 Саме про такі історії говорили цього разу в НЕформальному клубі. Дівчата ділилися тим, про що їм самим було б важливо чути й читати частіше. Про речі, які можуть здаватися «не на часі», «незручними» або просто непомітними для інших. 🤔
10 вересня 2026 р.
Як налаштувати на школу одразу кількох дітей різного віку? Як не вигоріти, коли на тобі щоденні турботи про трьох, чотирьох, п’ятьох, а то й шістьох дітей? І де в усьому цьому знайти трохи часу на себе? І все це в умовах війни і постійних загроз! Про все це говорять фахівчині Запорізького хабу проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина IV» з мамами і бабусями, які живуть у шелтері для ВПО «Червона Калина».
