Звичайна або приватна школа: всі плюси і мінуси, і що краще вибрати для дитини

Утворенню дітей українці традиційно приділяють максимум уваги. Підвищений попит і брак освітніх установ привели до нового тренду: з кожним роком відкривається все більше приватних шкіл і пансіонів закритого типу, дитячих садів тощо. Кожен батько розуміє: за шкільною лавою його чадо проведе левову частку часу, і саме утворення створить базу, яка стане основою майбутнього життя. Тому багато поглядають у бік приватних шкіл, як з акредитацією (така школа дає знання відповідно до офіційних вимог МОН), так і без, т. зв. школи "сімейного типу". Але розглядаючи приватні школи, ніхто не знімає з рахунків і комунальні школи.

"Всі школи України – і приватні, і комунальні – є державними. Оскільки виконують всі вимоги, які держава пред'являє до шкільної освіти", – пояснює директор зі стратегічного розвитку приватної школи" Афіни "Олексій Греков.

І все ж відмінності між цими навчальними закладами є. У тому, які вони, ми розпитали у Сергія Горбачова, члена Колегії МОН України та директора столичної школи №148, Олексія Грекова, директора зі стратегічного розвитку приватної школи "Афіни", і Оксану Буковської, директора Креативної Міжнародної Дитячої Школи в Києві.

Атмосфера: в школі — як в житті

Кожна школа – маленька держава зі своїми законами. У комунальну школу потрапляють діти без відбору, серед батьків яких багато "незгодних" з методами викладання. Тому створити атмосферу, яку хоче кожен батько і дитина, не завжди вдається.

"Ми обмежені в можливостях, – говорить Сергій Горбачов. – Кожен директор намагається робити максимум на своєму місці. Але, наприклад, звільнити некомпетентного педагога дуже складно, а відрахувати учня, який заважає вчитися іншим, і зовсім неможливо".

Зате в таких школах дитина максимально наближена до реалій поза школою: тут немає "тепличного" ефекту.

"Я навмисне віддала доньку в звичайну школу, – каже мати учениці 6-го класу Тетяна Власкіна. – Я можу дати їй приватну освіту, але не можу створити їй спеціальні умови за межами школи".

У "приватників" законів дотримуються більш строго: батько укладає з навчальним закладом договір, приймаючи його правила. Порушення договору може стати підставою для відрахування.

"Приходячи в нашу школу, учень повинен звикнути до іншої організації навчального простору, до відсутності традиційної системи оцінювання, – розповідає Олексій. – Наша школа заснована на принципах демократичної освіти: відповідальна свобода вибору, співуправління дорослих і дітей, робота в різновікових групах тощо. Для тих, хто не поділяє ці принципи, наша школа не стане "своєю".

Модель навичок або модель знань

Загальноприйнята думка – визначати рівень знань і рівень школи за балами ЗНО, отриманим її учнями. Але, за словами Сергія Горбачова, "порівнювати школи по ЗНО – все одно що порівнювати олімпійську збірну і команду мікрорайону", тому що рік на рік не доводиться. І приватна школа з акредитацією, і муніципальна дають набір знань відповідно до Закону України "Про освіту", а в кращий вуз країни можуть вступити (або не вступити) випускник і такої школи, і такої.

За словами Сергія, відмінність системи освіти ще і в тому, що в комунальних школах є обмеження за рівнем самостійного прийняття рішення – наприклад, у виборі педагогів. З іншого боку, в комунальній школі багато вчителів, які працюють за велінням душі.

"В нашій школі була педагог, яка перейшла до нас від "приватників", – каже Сергій. – Адже в приватній школі, оплачуючи освіту, батьки думають, що "купують" вчителя, і виставляють вимоги. Не кожен учитель витримує таке ставлення".

Ще одна відмінність – в підході до навчання. Як пояснює Олексій, "світова освіта відходить від моделі знань і переходить до моделі навичок". Сформовані "м'які" навички (soft skills) – вміння працювати в команді, критичне мислення – цінуються більше, ніж "тверді" (hard skills), на зразок уміння вирішувати завдання і діяти за інструкцією". Вважається, що приватна школа активніше розвиває в дітях "м'які навички":

"Навчальний процес в приватній школі побудований так, щоб діти освоювали базову програму і тут же отримували додаткові навички", – каже Оксана Буковська.

Крім обов'язкових предметів, в школі викладають логіку, робототехніку, шахи тощо. Але в муніципальних школах також існують гуртки, де за додаткову плату дітям викладають ті ж дисципліни. Тому, вибираючи школу для дитини, зверніть увагу на те, чи створені в ній умови для самостійної роботи і чи є поруч дорослий, здатний дітей "запалити.

Навчання з огляду на гаманець
Відповідно до Закону про освіту, кожна дитина в Україні має право на безкоштовну освіту. Багато батьків цим правом користуються, вибираючи комунальну школу з фінансових міркувань.

"Утримання одного учня школі обходиться в середньому в 18-20 тис. грн/в рік, – розповідає Сергій Горбачов. – Держава нам стільки не дає".

Тому рідкісні батьки не скаржаться на "побори" в школі.

"Навчання дочки обходиться в близько 100 грн/міс. Раз на рік викладаю близько 1000 грн на підручники. Разом – 1900 грн за рік", – розповідає Тетяна Власкіна.

У приватних школах справи йдуть інакше.

"Тут не існує додаткових оплат – все дуже прозоро, – говорить директор КМДШ. – Єдине, що оплачується додатково, – це екскурсії".

У вартість навчання входять навчальні посібники та триразове харчування. Обходиться "комплекс" в КМДШ в 200 тис. грн на рік. У школі "Афіни" вартість навчання складає близько 144 тис. в рік. Вартість залежить від багатьох факторів: оренди приміщення, оснащення класів тощо. Середня ціна навчання в приватній школі – 70-90 тис. грн на рік, в регіонах дешевше. Фінансова складова відзначається експертами як головна причина міграції від "приватників": поблажок дітям, в разі неплатоспроможності батьків, приватні школи не роблять.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що в Україні вводиться дуальна система освіти.